МАРУСЯ ЧУРАЙ. ПІСНІ ВІЮТЬ ВІТРИ, ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література 100 тем

МАРУСЯ ЧУРАЙ. ПІСНІ ВІЮТЬ ВІТРИ, ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Маруся Чурай (1625 р.н.) — дочка урядника Полтавського добровільного козачого полку, Гордія Чурая, страченого в полоні польського коронного гетьмана Потоцького.

• За легендою Маруся дуже вродлива, наділена природою музичним і поетичним хистом.

• Трагізм долі Чураївни у зраді коханою людиною — Грицем Бобренком, який одружився з Галею Вишняківною (багатою спадкоємицею), піддавшись на вмовляння матері. Намагання накласти на себе руки обернулося смертю коханої людини: Гриць випиває її зілля.

• Приречену до страти, її рятує козак Іскра, який вчасно привозить помилування від гетьмана. Про останній період життя Марусі існує дві версії переказів: 1) після в'язниці, де захворіла на сухоти, помирає у 1852 р.; 2) змучена докорами сумління, після в'язниці мандрує і помирає в одному з російських монастирів.

У творчій спадщині Марусі Чурай офіційно налічується 20 пісень, але цілком можливо, що їх набагато більше:

„Засвіт встали козаченьки”, „Віють вітри, віють буйні”, „Грицю, Грицю, до роботи”, „Ой не ходи, Грицю”, „Чого ж вода каламутна”, „Котилися вози з гори”, „Летить галка через балку” та ін.

• „Віють вітри, віють буйні” — пісня, яка показує страждання дівчини від розлуки з „милим, чорнобривим”.

√ Короткий аналіз пісні.

Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

• Організація пісні струнка і легка.

• Художні особливості:

— Початок твору — поетичний паралелізм: дерева гнуться — сльози не ллються.

— Завершення твору — окличні і питальні речення:

„Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?”, „Що на полі, / що на пісках, без роси, на сонці?”, „Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?”, „Озовися!”.

— Порівняння себе з билинкою у полі, яка росте на пісках, без роси, на пекельному сонці.

— Метафори: „віють вітри”, „дерева гнуться”.

— Епітети: „щаслива билинка”, „люте горе”, „тяжко жити”.

• „Засвіт встали козаченьки” — за жанром літературна козацька пісня, темою якої с збори козаків у похід, прощання з коханою і матінкою та передчуття поганого завершення походу, бо „кінь вороненький в воротях спіткнувся”.

√ Короткий аналіз.

Ідея пісні — звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану „як рідну дитину”.

Мати не розуміє, що за часи настали: „щоб чужая дитиночка / За рідную стала”.

• Художні особливості пісні:

— епітети: „ясні очі”, „мати... слізко проводжає”, „кінь вороненький”;

— метафори: „стоїть місяць”, „кінь спіткнувся”, „година настала”;

— повторення: перший і останній куплети;

— звертання: „Прощай, милий мій синочку”, „Ой рад би я, матусенько”, „Яка ж би то, мій синочку”;

— риторичне запитання: „Щоб чужая дитиночка / За рідную стала?”;

— риторичні оклики: „Через чотири недільки / Додому вертайся!”. „Бо хто знає, чи жив вернусь, / Чи ляжу в полі!”.

! Маруся Чурай увіковічнилась у творах О. Кобилянської, Б. Олійника, Л. Костенко, В. Чемериса та інших.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.