Українська література 100 тем

СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

√ Ліро-епічна героїчна поема „Слово про похід Ігорів” датується XII ст. (між 1187 і 1196 рр.) і розповідає про похід князя Ігоря новгород-сіверського на половців року 1185. Тема поеми — невдача в поході.

! Питання щодо авторства „Слова...” досі залишається відкритим.

Головна ідея поеми — заклик руських князів єднатися, аби спільними силами боротися проти зовнішніх ворогів.

Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.

Характеристика головних героїв.

Ігор — головний персонаж:

— любить батьківщину, готовий пожертвувати за неї життям;

— чесний, відкритий, гордий;

— полон для нього — ганьба: „Лучче ж бо потятим бути, аніж полоненим...”;

— мужній і рішучий: нехтує віщуваннями природи; Всеволод і Святослав називають його сміливим соколом;

— запальний, поспішний: його поведінка призвела до трагедії (/дружина розгромлена, тисячі жінок — вдови, тисячі дітей — сироти, князі пересіли „із сідла золотого та в сідло невольниче”.

Святослав, на думку автора, великий грізний київський князь, видатний державний діяч, справжній патріот і шляхетна людина:

— видатний полководець: його вихваляють „німці і венеціанці, греки і морава”;

— піклувальник про долю рідної землі: не може бути байдужим, коли узбережжя рік „засіяні кістками руських синів”;

— закликає усіх князів об'єднатися для боротьби; саме за його сприяння завойовується перемога.

Ярославна:

— вірна дружина Ігоря;

— свідома громадянка своєї держави, патріотка;

— виступає від імені „жон руських”;

— заступниця всіх воїнів Київської Русі.

√ Особливості „Слова...”.

• Текст ритмізований. Це дає можливість вважати, що твір був розрахований на усне відтворення.

• Своєрідного ритму надають і переходи від однієї теми до іншої, рівномірний розподіл окликів, звертань:

Ярославна послідовно звертається до вітру, Дніпра, сонця; автор звертається до руських князів.

• Безпосередній контакт з аудиторією також свідчить, що „Слово...” було призначене для усного відтворення:

„Почнемо, браття, пісню невеселу / Словами призабутими старими / Про Ігорів згорьований похід...”.

√ Система образів „Слова”.

• Навіть якщо вважати Ігоря головним персонажем, то не варто забувати, що все ж головним героєм у „Слові...” виступає руський народ, земля. Бачимо великі простори: Дон, Волга, Дніпр, давні міста Путивль, Київ, Чернігів, Новгород, Галич та ін.; синє море та простори степів. Отже, образ батьківщини, що страждає, — один із наскрізних у „Слові...”.

Природа у „Слові...” жива і одухотворена. Вона разом із народом переживає за долю батьківщини: перед битвою з половцями „криваві зорі світло повідають”; „чорні хмари з моря йдуть”; „земля гуде”, „ріки мутно течуть”; після поразки — „широкий сум іде по Русі”.