Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Сковорода Григорій
Українська література 100 тем
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - ПОЕТ, МИСЛИТЕЛЬ, ПРОСВІТНИК - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
√ Григорій Савич Сковорода, мандрівний філософ, просвітитель, поет-лірик, байкар (3 грудня 1722 р. — 9 листопада 1794 р.) — народився у Чорнухах, а помер на Харківщині, в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району.
• Освіта — Києво-Могилянська академія.
• Вбачав сенс людського існування у самопізнанні. Цінував людську свободу. На хресті над могилою слова: „Світ ловив мене, та не впіймав...”.
• За погляди переслідувався владою і вів мандрівне життя філософа з 1770-х рр.; цензура того часу вважала його твори „противними Святому Писанію і образливими для чернецтва”.
! На запрошення Катерини II переїхати до Петербурга (ближче до двору) відповів: „Скажіть цариці, що я не покину України — мені дудка й вівця дорожчі царського вінця”.
√ У творчій спадщині Г. Сковороди:
• збірка ліричних поезій „Сад божественних пісень” уміщує 30 творів таких жанрів: пейзажні вірші; романси, які увійшли до рукописних збірок народних пісень; панегірики, оди, пісні;
• книга „Байки харківські”;
• філософські трактати: „Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу” та ін.;
• притчі: „Бджола та Шершень”, „Верблюд і Олень”, „Мурашка і Свиня”.
√ Погляди та переконання Г. Сковороди:
• виступав проти засилля схоластики у навчанні та духовного гноблення московського „православ’я”;
• спирався у своїй філософії на Біблію: „Вірити в Бога не значить — вірити в Його існування, а значить — віддатися Йому та жити за Його законом”.
• виражена тема свободи у творчості;
• тема дружби як джерело радості: радить обирати друзів обачно, щоб вони не завели людину на поганий шлях;
• вважає людину поєднанням тілесного і духовного;
• висуває ідею сродної праці, тобто людина народжується для певної діяльності, в якій вона може досягти успіху і від якої отримати задоволення.
! Філософ зазначав: „Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найприбутковіше, але сим лише ошукує себе”. Причина „несродності”, за Сковородою, у бажанні людей вибратися на найкраще „місце під сонцем”, отримати щонайбільше матеріальних благ, здобути славу, привілеї і почесті. Г. Сковорода вважав, що невідповідність обраного способу життя здібностям може завдати шкоди не лише людині, а й державі.
! Г. Сковорода вважав, що справжня цінність мистецьких творів — у їх відповідності високим моральним вимогам. Призначення мистецтва у сприянні морально-інтелектуальному вдосконаленню людини, виявленню її природних схильностей.
! Афоризми Г. Сковороди.
• Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
• Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
• Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
• Не за обличчя судіть, а за серце.
• Копи не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.