Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Карпенко-Карий Іван
Українська література 100 тем
ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ: ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТУРГІЇ - ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII - 70-90-ті рр. XIX ст.
√ Іван Карпович Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич; 29 вересня 1845 р. — 15 вересеня 1907 р.) — український письменник, драматург, актор.
√ У творчому доробку І. Карпенка-Карого налічується 18 п’єс, орієнтованих на:
• реалістично-побутовий театр: „Бурлака”, „Мартин Боруля”, „Сто тисяч”, „Хазяїн”, „Понад Дніпром”, „Суєта”, „Житейське море” та ін.;
• романтично-побутовий театр: (вісім п’єс) „Бондарівна”, „Наймичка”, „Безталанна”, „Паливода XVIII століття”, „Гандзя” та ін.
! Мистецьким кредом І. Карпенка-Карого можна вважати слова Івана Барильченка з п’єси „Суєта”, котрий сказав: „...мої мрії — суєта; сцена ж мій кумир, театр — священний храм для мене! Тільки з театру, як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони — ганьба мистецтва, бо смак псують і тільки тішаться пороком! Тут можна іноді й поголодать, щоб тільки певність мати, що справді ти несеш нехибно цей стяг священний”.
√ Комедія „Мартин Боруля” (1886) — одна із серйозних комедій (трагікомедій), яка:
• показує бажання представників приниженого і обмеженого в правах третього стану вибитися за допомогою грошей у стан вищий. Прагнення багатого селянина дорівнятися до дворянства;
• виявляє гуманістичну позицію автора, виражаючи його співчуття й любов до людини, турботу за її долю і розкривається у доборі дійових осіб та їх характеристиках, в структурі комедії, авторських завершеннях, ремарках;
• через образ головного героя — Мартина Борулі — розкриває конфлікт здорової народної моралі з „манією” дворянства;
• виводить конфліктну ситуацію не стільки з зовнішніх причин, скільки з внутрішнього стану персонажа;
• основа типізації характерів і обставин у п’єсі — загальнолюдський зміст окремих категорій: честь, гідність, добро, підступність, пристосуванство, егоїзм, зло.
! Прагнення Мартина („Мартин Боруля”) „вийти на дворянську лінію” є спробою „маленької людини” захиститися у несправедливому суспільстві.
√ Трагікомедія „Сто тисяч” (1889) і соціальна комедія „Хазяїн” (1900):
• конфлікт вибудовується на типовій інтризі — незаконній махінації у землевласництві, темі „грошей” („Сто тисяч”);
• образи Терентія Пузира та Калитки виписані яскраво й рельєфно, вони неоднозначні:
у негативні характеристики головних героїв раз по раз вплітаються натяки на ліризм їхньої душі і можливість бачити світ не тільки з грошового боку;
• типовість образу „хазяїна” — яскрава ознака реалістичного твору;
• трагікомічність кінцівки, гротеск як засіб зображення смерті в комедії.
! В основу драматичного конфлікту „Хазяїна” покладено суперечність між жадобою наживи мільйонера-землевласника і тим, що одна людина „не може разом все ковтнути”.
! Автор „Хазяїна” порушує морально-етичні питання:
• добра і зла: хазяїн переступив межу зла, його девіз — аби бариш, то все можна;
• честі і совісті: Пузир також дбає про зовнішні ознаки своєї честі, говорить: „не робіть безчестя”, „врятуйте мою честь” (хоч за іншими такого права не визнає);
• кохання: образи Соні, Калиновича, Чоботаренка.
• батьків і дітей, освіти, культури, духовності, пошуків молодим поколінням шляхів у житті.
