ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ЛІСОВА ПІСНЯ - ПЕРЛИНА ТВОРЧОСТІ ПОЕТЕСИ - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

Українська література 100 тем

ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ЛІСОВА ПІСНЯ - ПЕРЛИНА ТВОРЧОСТІ ПОЕТЕСИ - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

Лісова пісня” (1911) — драма-феєрія, своєрідне звернення до фольклору рідного краю.

! Авторка використала у назві слово „пісня”, очевидно, з метою підкреслення того, що ідеї, які сталії основою драми, як і вона сама, житимуть вічно.

Сюжет твору становить історія кохання Мавки і Лукаша.

√ П'єса просякнута реалізмом, побутові деталі, сцени сварок жінок виписані дуже чітко, в традиціях побутописців І. Нечуя-Левицького, М. Кропивницького тощо.

Природа у драмі-феєрії.

• Зображення суперечностей між двома світами: реальний людський і світ природи та її істот.

Рушійна сила протиставляється застою:

„Той, що греблі рве” — символ весняної бурхливої води; Водяник — „господар тихої води, драговини й застою, який дружить з осіннім дощиком”.

! Краще в людині і природі поєднується, аби стати на захист світлої мрії.

• Пізнє літо стає часом, коли в'яне в душі Лукаша поезія кохання до Мавки.

• Після зради Лукаша Мавка добровільно погоджується покинути цей світ і зникнути „у підземеллі темної потойбічної сили — „Того, що в скалі сидить”.

• Мавка рятує Лукаша від подоби вовкулаки, саму ж її Килина перетворює на вербу, верба спалахує, але не гине у вогні, бо природа ж вічно жива:

„Легкий, пухкий попілець / ляже, вернувшись, в рідну землицю, / вкупі з водою там зростить вербицю, — / стане початком тоді мій кінець...”.

• Доки Лукаш не повернеться до Мавки, у природи не буде яскравих фарб. Не солов'ї співають, а „стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики”.

√ Образи драми-феєрії можна поділити на:

— фантастичні і людські;

— позитивні й негативні.

Людські образи — лише Лукаш, його мати, дядько Лев і Килина з дітьми, усі інші — фантастичні.

• 3 негативними образами складніше, оскільки вони розділяються за вчинками у драмі, а не за узвичаєними поглядами на них народної міфології.

Мавка, Лісовик, Русалка Польова, Перелесник (позитивні образи); Куць, Потерчата, Злидні та ін. (негативні образи).

Образ Лукаша суперечливий. Він позитивний лише у період закоханості в Мавку, у інші періоди він стає уособленням зла.

! У латинській мові ім'я Лукаш означає „світло”, а первісне і значення його імені — „народжений при сході сонця”.

Відсутність вольового характеру у Лукаша:

„...бачиш... мати все гризуть за тебе!.. / їм невістки треба, / бо треба помочі — вони старі. / Чужу все до роботи заставляти / не випадає... Наймичка — не дочка... / Та, правда, ти цього не розумієш...”.

Алегорична постать Долі Лукаша тісно з ним пов'язана. Доля — це, по суті, совість Лукаша, яка в силі чинити суд над його життям:

„Ти стоптав дивоцвіти / без ваги попід ноги... / Скрізь терки-байраки, / та й нема признаки, де шукати дороги...”.

Мавка — лісова русалка (за багатьма слов'янськими міфами — це померле нехрещене дитя жіночої статі). Мавку Леся Українка наділяє такою поезією душі, що вона оживає. Заради кохання вона навіть може перетворитися на служницю, впокорену Лукашевій матері. Трагедію дівчини авторка передає словами „конаюча надія”.

Особлива чутливість Мавки:

„Я тебе за те люблю найбільше, — / чого ти сам в собі не розумієш, / хоча душа твоя про те співає / виразно-щиро голосом сопілки...”.

Щире серце не знає розрахунку:

„Чи ж то ганьба, / що маю серце не скупе, що скарбів / воно своїх не криє, тільки щойно / коханого обдарувало ними, / не дожидаючи вперед застави?”.

Мислить образами:

„Ну, як таки, щоб воля — та пропала? Се так колись і вітер пропаде”.

! • Мавка — символ прекрасної мрії, поезії і краси.

Дядько Лев — типовий образ мудрого знахаря, він отримує важливе місце у драмі; через нього авторка ставить важливу для людства проблему — захист довкілля.

Казкові образи: „Той, що греблі рве”, „Той, що в скалі сидить”, Потерчата, Русалка, Водяник, Лісовик, Мавка, Куць, Перелесник тощо.

! Дядько Лев наділений мудрістю, таємниці якої пов'язані зі знанням найпоширеніших народних оберегів:

„Я, небоже, знаю, / як з чим і коло чого обійтися: / де хрест покласти, де осику вбити, / де просто тричі плюнути та й годі: / Посієм коло хижки мак-відюк, / терлич посадимо коло порога, — / та й не приступиться ніяка сила...”.

! „Лісова пісня” з'явилася як літературний відгук на тугу за рідним краєм. Драма-феєрія народилася також із внутрішньої потреби поетеси протестувати проти гнітючої атмосфери, яка панувала у колах літераторів. Сама авторка написала про „Лісову пісню таке: „Такий твір мусив з'явитися, його чекало життя, його вимагала література”.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.