Українська література 100 тем

ПАВЛО ТИЧИНА. АРФАМИ, АРФАМИ, ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ, О, ПАННО ІННО - ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. - 30-х рр. XX ст.

Павло Григорович Тичина (23 січня 1891 р., Піски — 16 вересня 1967 р., Київ) — поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. У часи тотального нищення української культури П. Тичина обрав життя (на відміну від багатьох письменників періоду розстрілів і заслань), тому змушений був упокоритися сталінізмові, кладучи на кін самобутність і поетичний талант.

! „Тичина уже в „Сонячних кларнетах" відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної” (М. Зеров).

√ Рання творчість і збірка „Сонячні кларнети” (1918) — приклад таланту і сформованої творчої особистості, єднання поетичного ліризму з національним та соціальним прозрінням.

! Образ-символ сонячних кларнетів відбиває сутність індивідуального стилю раннього П. Тичини.

√ Поезії зі збірки „Сонячні кларнети” — розгорнуті метафори. У кожній відбувається чергування зорових образів зі слуховими: звук „забарвлюється”, колір — „озвучується”.

ПоезіяАрфами, арфами...” (1914) створює музичні образи та зоровий образ-символ молодої весни. Можна знайти певну схожість із віршем М. Вороного „Блакитна панна”, але варто зауважити, що між ними є й багато відмінного. Весна М. Вороного отримує зовнішній опис, а весна П. Тичини співвідноситься з особистою весною і весною нації.

√ Символічний образ дівчини-весни втілює оптимістичне передчуття випробувань і тривог.

Віршовий розмір — дактиль з хореєм, римування перехресне.

Художні засоби: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними), пестливі слова.

√ Специфіка поезії — вишукана строфічна будова, яскрава метафоричність, асонанси й алітерації:

„Стану я, гляну я — / Скрізь поточки, як дзвіночки, / жайворон як золотий. / 3 переливами / Йде весна / Запашна, / Квітами-перлами / Закосичена...”.

ПоезіяВи знаєте, як липа шелестить...” (1911) — шедевр інтимної лірики П. Тичини, в якому важливу роль поет відводить паралелізму картин природи і людських переживань.

! Природа — джерело життя і любові для П. Тичини, величний храм.

√ Символами молодого почуття стають місячні весняні ночі, шум гаїв, шелест липи. Вірш винятково музичний, базується на замилуванні українською природою.

√ Вірш оригінальний за формою, складається з двох 6-рядкових строф (перші рядки — запитання, останні — ствердна відповідь). Композиція струнка, елегантна.

Віршовий розмір — 4-стопний ямб з незакінченою стопою, чергування жіночих і чоловічих рим, паралельне римування.

ВіршО, панно Інно...” (1911) — зразок інтимної лірики П. Тичини; провідний мотив — туга за втраченим коханням і світлі спогади про нього.

√ Звертання Павла Тичини до панни Інни зі своїми почуттями та спогадами — тема поезії.

√ У вірші відчувається: внутрішня порожнеча; розлука, з якою асоціюється вікно; холод у душі, зображений снігами. Дібрані автором неологізми підкреслюють унікальність кохання автора.

√ Віршовий розмір — 4-стопний ямб з незакінченою стопою, жіноча рима чергується з чоловічою, римування паралельне.