Аналіз художнього твору - Марко В.П. 2015

Особливості аналізу епічних творів
Грані епічного слова

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

У процесі аналізу та інтерпретації епічних творів активізуються відомості про складники змісту і форми та взаємодію між ними, виникає проблема узгодження теоретичних положень та індивідуальних можливостей літературознавця. Мірилом узгодженості є коректне ставлення до художнього тексту і художнього слова.

Традиційно важлива при цьому проблема правдивості епічного твору, взаємодії індивідуального й загального (типового) в образах персонажів. Правдивість образу персонажа полягає в переконливості мотивацій його вчинків, думок і переживань. А взаємодія в його характері типового й індивідуального визначається природою художнього образу як узагальнення в конкретно-чуттєвій формі. Типове як своєрідна форма узагальнення може проявитися лише в індивідуальному, а індивідуальне в художньому творі є формою втілення загального — вони перебувають у складному діалектичному зв’язку.

Наприклад, типовою рисою селянина є любов до землі. Але як неоднаково виявляють її Чіпка в романі П. Мирного й І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Калитка в комедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», Іван Дідух у новелі В. Стефаника «Камінний хрест». У цьому є важлива закономірність, бо долі героїв і ситуації, в яких вони зображені, — різні; неоднакові їхні натури й ціннісні орієнтири; специфічними художніми засобами створені, у різних естетичних системах написані. Для Чіпки земля — основа добробуту й людської гідності, а втрата її стала початком життєвої катастрофи. Калитка говорить про землю з синівською ніжністю й водночас заради того, щоб придбати її якомога більше, готовий порушити юридичні й моральні закони. Іван Дідух майже все життя тяжко працював, втратив здоров’я, але так приріс до того горба землі, що, прощаючись із селом, готовий був сховати його за пазуху й забрати з собою у світ.

Особливо ефективно реалізується принцип взаємодії різних складників твору на рівні композиції.

Композиція художнього твору (лат. compositio — складання, створення) — наявність, розташування, співвідношення та взаємодія всіх частин його форми, які, втілюючи зміст, разом з ним творять єдине ціле.

Не в кожному творі є всі складники композиції. Кількість і розташування їх залежать від матеріалу, жанру, обсягу, характеру героїв, художнього завдання письменника. Від назви до останнього речення — все в творі змістово навантажене. Назва кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» вмістила непогасну любов митця до рідної землі, первісні джерела його таланту і вміння бачити й цінувати красу в усьому живому, передусім у душі рідного народу, хоч би якими трагічними були карби на його долі. Назва першої частини роману «Волинь» У. Самчука «Куди тече та річка» перейнята жагою героя пізнавати світ — і не тільки той, що поруч, а й краї за далекими обріями, жагою, що згодом стане рушієм духовного зростання Володьки — одного з головних героїв.

Як елементи композиції різноманітні ідейно-художні функції виконують епіграф, повтор, обрамлення, наявність оповідача тощо. Розкривати їхнє смислове навантаження означає розширювати знання про твір. Епіграф-присвята «Цвітові яблуні», що є назвою новели М. Коцюбинського, у новелі М. Хвильового «Я (Романтика)» стає ключем до розуміння стильової традиції, до якої зараховував себе автор, і воднораз образом-антитезою до назви новели М. Хвильового. Повтор «Сумний і невеселий», яким розпочинається кожен розділ повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма», сприяє фіксації застиглого внутрішнього стану сотника Забрьохи й писаря Пістряка, що йде від способу їхнього життя, яке перебуває на грані абсурду. Повтор «І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі...» в автобіографічних повістях М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір» посилює враження викінченості їхньої композиції, створює в них певний ритм, що йде від ритму внутрішнього життя Михайлика, фіксує етапи пізнання ним навколишнього світу.

Широкі можливості для оригінальної інтерпретації твору надає розгляд його з погляду сюжету. Він цікавий не наявністю традиційних елементів експозиції, зав’язки тощо, а співвідношенням між ними і порядком розташування, що важливо для розрізнення сюжету й фабули.

Прийнятним є тлумачення цих понять у книжці О. Левідова «Автор — образ — читатель», де запропоновано «розрізняти сюжет первинний, сюжет-джерело, те, що відбулося в реальній дійсності, і сюжет вторинний, похідний — сюжет твору». Іншими словами, сюжети дає життя через біографії, факти, події, що відбувалися в реальній дійсності, які письменник трансформує у процесі творчої роботи, доповнюючи іншими, необхідними для втілення творчого задуму. Завдяки цьому розширюються уявлення про світ, збагачується й поглиблюється наше сприйняття дійсності. Спосіб, порядок передачі сюжету в творі О. Левідов називає фабулою. З фабули починається знайомство з твором. За хронологічно послідовного викладу подій сюжет і фабула збігаються.

У новелі В. Стефаника «Новина» наявні первинний і вторинний сюжети — рідкісний у літературі випадок. У перших двох абзацах, що становлять первинний сюжет, в інформативній формі викладаються події, які відбулися в одному з сіл Покуття. Далі — вторинний сюжет — картини життя родини Гриця Летючого, витворені фантазією автора. На відміну від традиційного співвідношення частин сюжету, коли більшість тексту займає розвиток конфлікту (подій) — від зав’язки до кульмінації, у новелі В. Стефаника приблизно дві третини займає кульмінація. Зумовлено це метою автора — зосередитись не на події (про неї повідомив у перших рядках новели), а на тяжких переживаннях отупілого від безвиході Гриця, приреченого обставинами й безщасною долею на нелюдський вчинок. У новелі «Камінний хрест» також є відступ від звичайного співвідношення частин сюжету. Збраженню майже всього свідомого життя Івана Дідуха — від повернення з війська до виїзду в еміграцію — відведено одну третину тексту новели (І розділ). Решта (шість розділів) присвячена одному дневі, коли Дідух прощається з рідною землею. У центрі уваги автора — переживання героя, пов’язані з виїздом до Канади, коли любов і безнадія, смуток і жадання залишити тривку пам’ять по собі переплітаються в тугий клубок душевного болю.

Форма викладу виходить у творі на перший план, виявляє значний виражально-зображальний потенціал. У цьому переконує аналіз новел М. Коцюбинського «Intermezzo», М. Хвильового «Я (Романтика)». Реалії дійсності, предметні деталі і характер їх проблематики є засобом розкриття світобачення і світорозуміння героїв, зосереджують увагу передусім на зміні настроїв, психічних станів, думок персонажів і відповідних їм варіацій внутрішнього монологу. У новелі М. Коцюбинського «Intermezzo» внутрішній монолог є: монологом-само-аналізом, коли передається стан страшної втоми героя; монологом-описом, коли герой опиняється серед природи; монологом-маренням, коли в уяві героя постають образи розстріляних і повішених; монологом-звертанням, коли ліричний герой розмовляє з сонцем; складним монологом, що передає образ думки, яка дошукується способу відтворити пісню жайворонка людською мовою; багатошаровим монологом, що ввібрав у себе розповідь селянина і враження від неї ліричного героя. Усі ці видозміни внутрішнього монологу в новелі М. Коцюбинського передають багатий внутрішній світ людини, чутливої до чужих болів, до краси природи, людини, здатної після перепочинку повернутися до своїх громадських обов’язків. У новелі М. Хвильового «Я (Романтика)» переважають монолог-марення, монолог-само-аналіз, монолог-внутрішній диспут, які наочно передають стан роздвоєння особистості ліричного героя — голови «чорного трибуналу комуни» і процес деградації людини, котра обрала фальшиві ціннісні орієнтації.

Аналіз, інтерпретування, розкодування й оцінювання твору потребують спроможності прожити, увійти в атмосферу його художнього світу, відчути й зрозуміти його як цілісність, виміряти художнім ідеалом. За такої праці він відкриється дослідникові як феномен духу, витвір часу й таланту автора.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.