Відповіді на питання Державного екзамену з української літератури - 2020

Неокласичні традиції в еміграційній поезії. Творчість Юрія Клена: основні мотиви, образи, особливості ідіостилю. Аналіз поезії - за вибором

Всі публікації щодо:
Клен Юрій

Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву і романтизму. Неокласицизм – течія в літературі та мистецтві, знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник в західноєвропейській літературі в середині XIX ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський, П. Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

Юрію Клену, — одному з київських «неокласиків», — судилося продовжити традицію репресованих друзів: стати живим мостом між ними і митцями Західної України та діаспорою. Національна ідея полягала в гартуванні "духовного і культурного первня" у свідомості поневоленої надії. Юрій Клен — автор збірки «Каравели» (1943), епопеї «Попіл імперій» (1943–1947), есею «Спогади про неоклясиків» (1946), літературознавчих праць, перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов. Він використовує біблійні, античні, літературні, історично-культурні образи для філософського осмислення життя, створення масштабної картини української дійсності. Образ України невіддільний від образів Бога, Ісуса Христа, Матері Божої. Юрія Клен автор збірки «Каравели» (1943), епопеї «Попіл імперій» (1943–1947), есею «Спогади про неоклясиків» (1946). творчості Юрія Клена як неокласика властиві риси: 1) антична філософія життєствердження 2) інтелектуалізм давніх літератур у поєднанні із сучасними темами 3) класична досконалість. в збірці поезій «Каравели» автор синтезував принципи київських неокласиків та ідейно-художні шукання поетів «празької школи». Автор поєднує трагічну античність («Антоній і Клеопатра», «Шляхами Одіссея»), середньовіччя («Жанна д'Арк», «Вікінги»), Біблію ("Лот", "Предтеча"), нову Європу ("Кортес") та князівсько-гетьманську українську традицію («Володимир», «Символ»). Особливість книги поезій– наявність єдиного ліричного героя, який постає в кількох іпостасях: лицаря ("Услід конкістадорам"), філософа ("Серед озер ясних"), патріота ("У Первозданного на горах").

О. Бургардт одним із перших збагнув, що тип творчого інтелігента, який уособлювали «неокласики», позбавлявся перспектив у деперсоналізованому суспільстві. Даниною світлій пам'яті неокласиків стала поема «Прокляті роки» (1937) та епопея «Попіл імперій» (1943—1947).

.Поема в октавах «Прокляті роки», в якій ідеться про дві лінії більшовицької політики в Україні, спрямованої на повне її приборкання: удар по основі нації — селянству та по інтелектуальному її потенціалові — творчій інтелігенції, затаврованій як «націоналістична».Незакінчена епопея «Попіл імперій»—художній документ високого гуманізму, в якому з переконливою силою розкрито природу однаково антилюдських тоталітарних систем — більшовицької та нацистської, вказано на їхню спільну, небезпечну для світу суть, завбачено неминучість краху імперій зла, на уламках яких має виникнути, відродитися, як фенікс із попелу, нова Україна.Найневрівноваженішою стилістично і наймозаїчнішою тематично є перша частина епопеї, умовно поділена на п'ять частин, що приваблює внутрішньо незв'язаними фрагментами-спогадами, оповитими тонким київським колоритом та окремими сюжетами запеклих національних і соціальних змагань на крутому зламі історії. Друга і третя частини — значно цілісніші, в них ідеться про сталінське та гітлерівське пекло, в які проводять ліричного героя відповідно Данте й Еней. Юрій Клен одним з перших розкрив справжню суть обох тоталітарних режимів, однаково небезпечних.Міфологічні образи –Сирени – уособлення поезії, мистецтва. Цірцея – міфічна чарівниця, у сприйманні Юрія Клена ця чарівниця уособлювала державотворців радянських часів. Одіссей уособлює народ, самого автора. Сенс життя – мандри, пошуки. У розкодуванні традиційних образів античності Юрій Клен був схильний до їх осучаснення, національно-історичної конкретизації.Традиційний образ допомагає поетові розкрити потворну суть псевдомистецтва більшовистської "доби", що культивувало політичне прислужництво, дисгармонію особистісного і суспільного, естетичний несмак.Вальгалла – палац бога Одіна, рай для загиблих воїнів, де вони проводять час у безперервних розвагах. Туди супроводять найхоробріших із загиблих воїнів валькірії – войовничі діви-богині. Але там немає місця злочинцям проти людства, тим, хто вбивав беззахисних жінок, дітей, старих і кволих, хто сам не був на полі бою, а уник відплати шляхом самогубства. Саме так вчинив Гітлер.У Юрія Клена люди стають заручниками машини-Молоха. У фінікійській релігії Молох – бог природи, сонця, в жертву якому спалювали живцем людей. Його ім’я стало символом ненажерливої сили. Цю ідею письменник проводить і в поемі-епопеї "Попіл імперії".

Звертався Юрій Клен і до біблійних джерел. Самобутньою ознакою трансформації біблійних образів є їх українізація. Наприклад, легенда про першолюдей застосовується для ілюстрації взаємин Адольфа Гітлера та Єви Браун. Власне, сюжет замикається на подібності імен і життєвої долі персонажів, до того ж звучить саркастично ("самотній, мов Адам, знайшов він Єву…"). В інтерпретації Юрія Клена Ноїв ковчег – сховище найціннішого, найпрекраснішого з історії та культури світу.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.