Відповіді на питання Державного екзамену з української літератури - 2024

Занепад зредукованих Ъ, Ь, його час, причини. Наслідки цього явища в системі українського вокалізму та консонантизму

Всі публікації щодо:
Мовознавство

Основною причиною утрати зредукованих був характер їх артикуляції як голосних неповного творення, їх ознака ультракороткості, або надкороткості. За цією ознакою вони протиставлялися всім іншим давньоруським голосним і виділялися серед них в окрему, дещо ізольовану, групу. А це послаблювало їх позиції, їх стійкість у системі давньоруського вокалізму, отже, й спричинялося до їх занепаду в одних позиціях (в слабкій позиції), або вокалізації в інших (у сильній позиції).

У давньоруських діалектах цей процес в основному припадає на 11 — 12 ст. Занепад [ь], [ъ] спочатку відбувся у корені слова ( князь), потім у слабкій позиції, у середині слова. І потім в кінці слова (голубь — голуб, садъ — сад) і перед складом з голосним повного творення (вьдова > вдова, съто > сто).

Вокалізація [ь] > [е], [ъ] > [о] відбулася перед складом з редукованим слабким (дьнь > ден’, сънъ > сон) перед сонорним приголосним [р], [л], за яким ішов будь-який інший приголосний (вьрба > верба, вълна > волна), та в наголошеному складі незалежно від якості приголосного й голосного в наступному складі (тьща > теща, съкнути > сохнути). Занепад зредукованих спричинив до значного розширення функціональної ролі голосних фонем/о/ та /е/, оскільки в певних позиціях вони перебрали на себе функції давніших /ъ/ і /ь/.

Наслідки занепаду зредукованих у системі голосних:

·  чергування /о/, /e/ з новим звуком. Чергуються лише секундарні голосні [е], [о] тобто такі, що виникли на місці сильних зредукованих у наслідок їх вокалізації: сънъ – сон, съна- сна, жьнець – женця

·  поява вставних [о], [е] перед сонорними; якщо занепадав редукований після сонорних плавних то з'являлися вставні о,е . Вставні - ті що виникають перед прекінцевим сонорним унаслідок занеп зред. (вітер, огонь)

·  подовження голосних [о], [е]; ( стоолъ)

·  поява протетичних [о], [і] на поч. слова (ръжа - іржа, мьла - імла);

·  поява нових дифтонгів (мои - мій).

·  перехід о, е в і у новозакритому складі (ножька - нвжка, вечоръ - вечір)

·  втрата початкового и (имати - мати)

·  зміна редукованих у сполученні із сонорними.

Голосні [ь], [ъ] у позиції перед [r], [l], за якими стояв будь-який приголосний, завжди були, сильними. Така їх вимова зумовлювалася складотворчою властивістю сонантів [r], [l], у цій позиції: tъrt, tъlt, tьrt, tьlt. Отже, зредуковані[ь], [ъ] перед [r], [l], змінилися в голосні повного творення [о] та [е], напр.: скърбъ-> скорб, гърбъ> -> горб, вълкь ->- волк. Разом з вокалізацією попередніх зредукованих [ь], [ъ] сонанти [r], [l] втратили складотворчий характер, перетворившись на звичайні нескладотворчі приголосні. Виникло друге повноголосся. з'являється еле якого у першому повноголоссі не було.

якщо занепадав редукований після сонорних плавних то з'являлися вставні о,е перед сонорними. вставні Це ті які виникають перед прикінцевим сонорним унаслідок занепаду кінцевого зредукованого. огонь бобер. якщо ж редукований слабкий то з являється ри,ли. зредукований занепадав замість нього з'являється голосні е,и,і.

http://cs630723.vk.me/v630723692/3a49e/EevePSaVTpE.jpg

  Наслідки занепаду зредукованих у системі приголосних:

  1. поява нових груп приг.
  2. спрощення в групах приголосних радостний - радісний;
  3. поява вставних д,т (зр -здр, ср- стр)
  4. асиміляція приголосних дисіміляція за способом творення (розподібнення)
  5. ствердіння приголосних ,палаталізація
  6. зміна [л] на [ỷ] (в) (вълкъ вовк). Зміна [л] в [ў] і [в] в [ў], [у]. [л] в [ў] змінився у позиції після [о] з [ъ] перед наступним приголосним (вълкь - воўк). У позиції після шиплячих зміна [л] в [ў] відбулась перед [о] із секундарного [е].
  7. втрата кінцевого -л в акт. дієприкм. мин. часу. одн.
  8. втрата дзвінкості кінцевим приголосним (поглушення) хлебъ-хліп
  9. Палаталізація [с] у складі прикметникового суфікса -ск- із -ьск- . Після занепаду [ь] у суфіксі -ьск- губні приголосні, що вимовлялись перед ним, звичайно депалаталізувались. Передньоязикові приголосні в такій позиції палаталізовану вимову зберегли