Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Відповіді на питання Державного екзамену з української літератури - 2025
Поняття зв'язного мовлення в лінгводидактиці. Диктанти та перекази
Всі публікації щодо:
Мовознавство
Зв'язне мовлення- це така мовленнєва діяльність, що становить єдине самостійне ціле, передає закінчену думку і членується на складові частини.
"Зв'язне мовлення" в лінгводидактиці:1) діяльність мовця, процес вираження думки, 2) висловлювання, текст, продукт мовленнєвої діяльності; 3) назва розділу методики розвитку мовлення: методика зв'язного мовлення -це методика переказів, творів та інших творчих робіт. Здійснюється в усній і писемній, діалогічній (полілогічній) і монологічній формах. У роботі з розвитку монологічного мовлення у дітей важливо створювати такі ситуації, в яких вони відчували, усвідомлювали користь від своїх розповідей, переказів. Навчання дітей зв’язного мовлення має велике значення для їхнього всебічного розвитку і виховання. Типи монологу: розповідь, опис, міркування. Розвиваючи усне мовлення, вчитель формує у дітей навички як діалогічного, так і монологічного мовлення. Диктант - це складний вид вправ, який вимагає активізації усіх видів пам’яті (слухової зорової, моторної), мислення, уваги. Складність цієї вправи в графічному позначенні почутого. У методиці диктанти поділяються на дві великі групи: 1) диктанти без зміни тексту (попереджувальний, пояснювальний, контрольний); 2) диктанти із зміною тексту (вибірковий, вільний, творчий). Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. За типами мовлення (розповіді, описи, розповіді й описи з елементами міркувань, міркування; за стилем мовлення; за способом виконання (усні й писемні); за обсягом та змістом (детальні, стислі, вибіркові з додатковим завданням – творчі); за метою виконання (навчальні, навчально-тренувальні, контрольні); за ступенем участі учнів у передачі змісту (колективні, напівсамостійні, самостійні); за сприйняттям вихідного тексту (прочитаного, сприйнятого зором, почутого, сприйнятого на слух тексту, сприйнятого на слух і зором тексту). Стислі перекази проводяться з метою навчити дітей коротко та лаконічно передавати зміст значного за обсягом тексту. Це вимагає від учня вміння глибоко осмислювати зміст твору, вмінь визначати найважливіше, щоб відібрати з усього матеріалу найголовніше, найсуттєвіше.
