Відповіді на питання Державного екзамену з української літератури - 2024

Діалектологія як наукова галузь лінгвістичного знання: проблематика, методи дослідження. Характеристика діалектних одиниць української мови

Всі публікації щодо:
Мовознавство

Діалектологія (від гр. слів діалектос – розмова, говір і логос – слово,вчення) як галузь мовознавства вивчає місцеві різновиди мови або територіальні діалекти чи говірки. Мова таких територіальних об’єднань служить засобом спілкування широких народних мас і є однією із форм вияву національної мови.Виділяють ще і соціальну діалектологію, яка вивчає мовленнєві утворення соціального плану, умовні говірки певних груп людей,об’єднаних професією, родом чи видом занять.Розрізняють також діалектологію описову (статичну, хронічну) й історичну (діахронічну).

Найменшою діалектною одиницею є говірка. Вона охоплює мову одного чи кількох сусідніх цілком однотипних з мовного погляду населених пунктів.

Група однотипних говірок, що споріднені між собою рядом специфічних мовних ознак, якими вони відрізняються від інших говірок, називається говором. Говір – це територіально окреслене діалектне утворення, яке характеризується певною сукупністю діалектних ознак. Група споріднених говорів, що характеризуються системою спільних ознак, утворює групу говорів, або діалект. Групи діалектів, що мають однотипні риси, об’єднуються в найбільші територіально-мовніугрупування – наріччя. Усі діалектні одиниці одночасно і мовні, і територіальні, тобто мовнотериторіальні.

Територія або зона поширення певного мовного явища називається ареалом. Лінія, нанесена на діалектологічну карту, яка відмежовує один говір від іншого або мовні явища між собою, називається ізоглосою.Нова українська літературна мова сформувалася переважно на базі говірок південно-східного наріччя, однак генетично вона належить все-таки до полідіалектних утворень, тому що у її розвитку конструктивну роль відіграли ще південно-західне і північне наріччя.Під час збирання матеріалу для діалектологічних дослідженькористуються анкетним та експедиційним методами. Другий є значно ефективнішим.Основними методами дослідження діалектного матеріалу є описовий (монографічний) та лінгвогеографічний (метод лінгвістичного картографування). Другий метод є досить перспективним. Його використовують для визначення територіального поширення говорів ідіалектних явищ, встановлення їх класифікації.