Звукова організація вірша. Як вона здійснюється?

Українська література запитання і відповіді

Звукова організація вірша. Як вона здійснюється?

Працюючи над втіленням свого творчого задуму, поет не лише замислюється над тим, які дібрати слова, як їх поєднати, а й враховує їхнє звучання. Адже виразність мови — головна риса художньої творчості. Прозаїк здебільшого звертає увагу лише на інтонацію своєї розповіді, на те, щоб уникнути нагромадження приголосних у словах або між ними. У вірші саме звучання допомагає поетові точніше й виразніше висловити думку. Важливу роль у цьому відіграє інтонація, що виявляє емоційний лад твору, його внутрішню напругу.

До засобів звукової організації твору належать також алітерація, асонанс, рима, звукопис.

Алітерація — це повторення одного або кількох приголосних звуків. Наприклад:

Посоловів од співу сад,

од солов'їв, і од надсад,

і од самотньої свічі,

і од жалких зірок вночі.

Я Стус

У цих рядках повторюється звук с, творячи музичний супровід образу, що посилює художнє враження.

Асонансом називається повторення голосних звуків. Цей засіб через „бідність” системи голосних в українській мові не так часто зустрічається в поезії, як алітерація.

На припоні коні отаву скубуть;

Осідлані коні, вороні готові...

Т Шевченко

Цим рядкам з поеми „Гайдамаки” асонанс надає пісенності. Можливе поєднання алітерації та асонансів в одному творі:

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о енній день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! — Та сама...

Л. Костенко

У вірші звук і смисл зливаються, і найпомітніше це виявляється в римі, бо слова, які її творять, розраховані на такий збіг.

У деяких поетичних творах певні звуки створюють потрібний звуковий ефект. Автор ніби малює звуками, викликає у читача зорові та слухові образи. Таке явище має назву звукопис. Так, елемент звуконаслідування — відповідність між фонетичною формою вислову і звуковою природою зображуваного явища — помітний у таких рядках М. Рильського:

Одспівала коса моя,

Сохнуть теплі сіна.

Переходжу лісами я —

Тишина, тишина.

У цьому чотиривірші складний звуковий малюнок перший рядок алітерований на с, у другому до нього додається х. далі — дж, ш, і всі вони поєднані з асонансами о, а. Таке нанизування звуків передає музику коси, рух скошеної трави, хоч змальована поетом картина, власне, відтворює застиглу тишу після сінокосу, спокій та упокорення природи, настрій людини, задоволення результатами праці. І саме звукопис ніби відновлює V пам'яті ритм сінокосу.

Звукова організація вірша допомагає читачеві зрозуміти його змістове наповнення.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.