Українська література запитання і відповіді

Чим зумовлене перейменування в художньому творі?

Перейменування (гр. metonimia - метонімія)— троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв'язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці.

Гомоніла Україна,

Довго гомоніла.

Довго, довго кров степами

Текла — червоніла.

У цих відомих рядках з поеми Т. Шевченка „Гайдамаки” Україна — не територія, а населення, українці. Така метонімія увиразнює зображуване, акцентує увагу на всезагальності гайдамацького руху.

Частковим виявом метонімії є синекдоха. її сутність полягає в кількісній заміні понять, тобто вживанні однини замість множини і множини замість однини; родового поняття замість видового,і навпаки. Наприклад:

Вдарив революцьонер — захитався світ.

П. Тичина

Плаче бідний та зітхає.

Сну не знають його очі...

М. Вороний

Межа між метонімією і синекдохою досить умовна, тому стосовно художньої літератури варто говорити про метонімічний тип образності, до якого належить і синекдоха.

Метонімія і синекдоха як засоби образного змалювання життя звертають увагу читача на окрему характеристику предмета чи явища, щоб за допомогою їх він зумів уявити ціле. З цією ж метою використовується і такий вид образного вислову, як перифраз, що є розгорнутою метонімією:

Невже нічого ви не відали,

нещасні жертви сліпоти,

коли ім'я рябого ідола

свинцем вганяли вам в роти?

В. Базилевський

Весна, весна. Сади — мов п'яні,

Хитає вітер дерева,

І на Софіївськім майдані

Богдана бронза ожива.

В. Сосюра

У наведених цитатах заміна слів надає поетичному прикладу думки більшої виразності, емоційності. У вірші „Ознаки весни” М. Рильський, не вживаючи саме слово весна”, подає її розгорнений образ:

Ії чутно у голосі синиці

І в криках круків у височині.

Вона останній заметілі сниться,

Ії угадуєш по довшім дні

Вона — в бутонах блискучих на каштані.

В снігу рудому, у струмках брудних.

Що чистим сріблом грають у тумані.

Мов бруд ніколи не торкався їх.

Метонімічні деталі-штрихи, створені рукою майстра, сповнені особливої поетичної чарівності, вони підсилюють естетично-емоційне враження.