Теорія літератури - літературознавство і мовознавство

ПАМФЛЕТ

Памфлет — художньо-публіцистичний твір, що в гостросатиричній формі викриває злободенні явища суспільного життя.

Стосовно етимології поняття „памфлет” існують різні точки зору.Часто слово „памфлет” виводять від грец. παν — все і φλέγω — палю; інколи від англ. pamphlet, утвореного від pamphilius — імені одного з героїв популярної комедії XII століття („Pamphilius seu de amore”). Більша частина дослідників вважає памфлет свого роду різновидом фейлетону, „розгорнутим” фейлетоном із ще більш окресленими ознаками публіцистичності: „Памфлет, — пише з цього приводу Л. Єршов, — це немовби фейлетон, але не на „незначну", а на вузлову тему. В основі його лежить великий соціальний об'єкт, цим багато в чому пояснюється специфіка памфлету, особливості його побудови та стилю. <...>оПамфлет за структурою ближчий до публіцистичної статті. Його основу складають об'єкти величезної ваги, які часто немає потреби переводити в соціальний аспект. Вони й без того з ним пов'язані: соціально-політичний устрій держави, морально-етичні підвалини.., окремі значні державні та політичні діячі і т. п. Ось чому розгортання теми в памфлеті часто відбувається в манері статті, а не через емоційно-образні асоціації”. Памфлет відрізняється від фейлетону й більшою ідеологічною різкістю: „Це викривальний твір, що характеризується своєю відвертою спрямованістю проти цілої суспільної системи, що втілює критику цієї системи у формі її сатиричного зображення та поєднує цю критику із засобами відкритої полеміки, прямої політичної аргументації та пропаганди”.

До визначних памфлетистів в історії європейської літератури належать Еразм Роттердамський („Похвальне слово глупоті”), У. фон Гуттен („Вадиск, або Римська трійця”), Д Дефо („Чистокровний англієць”), Д. Дідро („Жак-фата-ліст”), В. Гюго („Наполеон Малий”). В українській літературі відомі памфлети Лесі Українки („Голос однієї російської ув'язненої”), І. Франка („Воскресіння чи по-гребіння”), памфлети Я. Галана; в російській літературі до памфлетної форми зверталися М. Кольцов, І. Ерен-бурґ, В. Катаев, Л. Леонов, Μ. Булгаков. Останній створив чи не найбільш показовий зразок памфлетної форми — п'єсу „Багряний острів”.