Література та літературознавство української діаспори - Людмила Скорина 2005

Улас Самчук
Прозові твори з життя еміграції
Лекція 4. Проза українського зарубіжжя

Всі публікації щодо:
Самчук Улас

Роман «На твердій землі» — це оптимістична, інколи грайливо-іронічна з душевною сатиричною посмішкою, а інколи сповнена громадянського обурення і трагічних спогадів розповідь про врятованих людей «времени лютого». Повість про людей, переслідуваних і гнаних лихоліттям нашого часу, людей, що знали гіркі сирітські дитячі роки, що пам’ятають про загиблих батьків, що й самі побували в тюрмах радянських, німецьких, польських, угорських, що куштували праці «остарбайтерів», пройшли ДіПі табори і, нарешті, опинилися на вільній канадській землі.

Автор підкреслює, що тяжкий життєвий шлях цих людей виробив у них особливі характери й особливі таланти: організаційні, виробничі, бізнесові й мистецькі. Ці люди після років поневірянь, опинившись нарешті на твердій землі, відчувши право й можливість жити, виявили всі свої багатоманітні здібності [7].

Сюжет у романі розгортається у трьох рівнобіжних планах. Перший — почуття глибокої рани, несправедливості й трагізму в минулому, що його несуть у собі майже всі принаймні головні, герої роману. Другий — план мужнього життєтворчого ствердження буття. Третій — прояви «мементо морі» минулого трагічного часу (акції агентурних суб’єктів комуністичного ґатунку в середовищі українських поселенців у Канаді) [14].

Придивімося до центрального героя роману Павла. Тяжкі дороги привели цього здібного молодого чоловіка на тверду землю Канади. Він насамперед веде корисну, творчу працю. Але не цурається і балів, і мистецтва химерної землячки Лени, і романтичних любовних пригод, і веселих друзів. Одне слово, він жива людина з усіма додатними й від’ємними людськими рисами. Доля судила йому бути сусідом старої багатої дивачки пані Сомерсет. Павло часто розмовляє з пані Сомерсет. Це два протилежні світи. Трагедію свого дитинства, злочини системи, що вбила його батьків і мільйони таких же невинних людей, він згадує при різних нагодах, бо це в його серці той вогонь Клааса, що постійно кличе до помсти.

А який барвистий, оригінальний і одночасно трагічний образ малярки Лени. Вона -донька репресованого харківського інженера, якого засудили і знищили лише за те, що мав неросійське прізвище, її з матір’ю викинули на вулицю. Лише чудом мама з маленькою Леною добралась до Одеси, де випадково, як велике щастя, влаштувалася кондуктором трамвая. Це тільки один епізод зраненої душі цієї тепер талановитої малярки-модерністки, що робить карколомну кар’єру.

До другого аспекту в романі є сила прецікавих міркувань про обов’язки людини перед своїм народом, при пафос будування добра, про сучасне мистецтво. Третій аспект роману — це ворожі просмики серед українсько-канадської суспільності, спроба нав’язати агентурну сітку серед неї. Але ця сюжетна лінія вирішальної ролі не грає. Вона лиш є збудником пильності та обережності для інших героїв роману та його читачів, гострою згадкою для них про пережите й вистраждане.

Вказавши на ці три ідейно-мистецькі аспекти роману, не можна не висловити здивування, що деякі критики в минулому навіть не звернули на них уваги. Вони в романі чомусь вичитали були лише дрібноміщанські витівки, гедонізм (особисту насолоду), «кохання в ліжку», всесильний долар доробкевичів і більше нічого. А роман «На твердій землі», крім вказаних виразних суспільних мотивів, має низку прегарних пейзажів, добру діалогічну форму, тонку психологічну мотивацію інтимних стосунків героїв, хвилюючі романтичні пригоди людей та нову рису живої авторової розповіді, пройнятої наскрізь лірично-сатиричним забарвленням.

У пізнішому періоді творчості Уласа Самчука, серед його численного доробку, з’являються нові жанри літературних творів. «На білому коні», «На коні вороному» та «Планета Ді-Пі» повністю належать до духу літературної доби повоєнного періоду у світовій літературі, що характеристична якраз спогадами з воєнних і посткапітуляційних років та автобіографічними повістями. Дві книжки, написані одна за другою, «Живі струни» і «Слідами піонерів» мають цілковито інший характер не лише від всього попереднього, але й різняться і між собою, хоч в основі написання обох творів — дослідження праці й досягнень українських емігрантів в культурно-мистецькому та суспільно-громадському напрямку. Ці твори здебільшого мають історичну базу.

Книжка У. Самчука «Слідами піонерів» вийшла з друку 1980 року, написана в 1967 — 68 роках. Цей твір автор у підзаголовку називає «Епос Української Америки». Ми знайдемо у ньому розповідь про неймовірно тяжкі початки перших українських емігрантів в Америці, заснування УНС та дальший розвиток громадського життя українських громад на цій землі. Відкривши книжку, з першої сторінки натрапляємо на несподівано оригінальне, свіже, цікаве трактування цієї, в багатьох родах писань розробленої теми. Осмислюючи події, наслідки, конфлікти й гармонію прагнень, охоплюючи той конструктивний хаос, що виявив себе в історичному розрізі великим будівничим нового світу, Улас Самчук дав яскравий образ народження і розбудови громадсько-політичного та культурно-мистецького життя української еміграції на тлі процесів, що відбувалися на цій землі від її піонерських часів, коли тут схрещувалися різні мови й культури світу.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.