Кодизована мова

Словник літературознавчих термінів

Кодизована мова

Кодизована мова — засекречена мова певної соціальної групи (див.: Слово, Жаргон). Так, співочі братства XVII-XVIII ст., які строго регламентували діяльність кобзарів та лірників, мали свій статут, касу, корогву та особливу, “лебійську“, мову. У художній літературі К.м. має вигляд анаграми, глосолалії тощо, за нею простежується фольклорна традиція (замовляння, дитячі лічилки і т.п.), магія культового чину. У поемі І.Франка “Лис Микита“ наводиться цікавий фрагмент К.м., зміст якого прочитується навпаки (“Перші чари — очі карі, / Певні чари — розум ярий, / Та найбільша міць — чуття...“):

А тепер клякни покірно.

Чари дам тобі, що вірно

Доведуть все до пуття:

“Іракі чо и рачіш pen,

Йирям узори рачін веп,

Яттучь цімаш ліб й анат“.