Словник літературознавчих термінів

Ідейність літератури

Ідейність літератури — одна з істотних якостей літератури, зумовлена оцінним ставленням письменника до зображеного і представленого у творах світу (відображеного чи створеного уявою, ізоморфного з реальним світом чи деформованого, небувалого), внаслідок чого ідейність виявляється як пафос, як естетична ідея, виражається цілісною структурою твору і поза його структурою не існує (див.: Безідейність, Деідеологізація, Ідеологія, Заангажована література). Ідейність письменника — відданість його як особистості певній системі ідей, що приводить до свідомого їх обстоювання, цілеспрямованого втілення ідей у власні художні твори, до тенденційності. Перед літературознавцем, який визнає І.л., постає проблема: по-перше, відрізнити органічну ідейність твору від тенденційності як ілюстративного втілення наперед засвоєної ідеї; по-друге, оцінити майстерність письменника, який домігся єдності ідейності і художності; по-третє, не переносити оцінних критеріїв, відповідних природі заангажованої літератури, на твори самодостатньої естетичної вартості; по-четверте, вміти відчути і збагнути відмінність між ідейним задумом фізичного автора (тобто реального письменника) та ідейною позицією текстуального автора — образу автора, втіленого в тексті (випадок, який здавна відомий як невідповідність т.зв. суб’єктивної та об’єктивної чи об’єктивізованої ідеї).



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.