Словник літературознавчих термінів

Плеоназм

Плеоназм (грецьк. pleonаsmos — надмірність, надлишок) — стилістична фігура, де повторюються однорідні слова та . звороти, подеколи немовби зайві за змістом, але необхідні за вимогами художньої композиції. П., як один з проявів ретардації, широко вживається у фольклорі, приміром, у “Думі про козака Голоту“: “Поле килиїмське хвалить-вихваляє“. У поезії П. зумовлюється ритмо-інтонаційними, градаційними, смисловими та іншими чинниками:

Я — жайвір по натурі. Не для мене

Перо совине, хитромудро вчене.

Ще цілий вік писать мені готове

Перо ясне, ранкове, жайворове (І. Драч).