Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Словник літературознавчих термінів

"Буковина" — українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства "Руська бесіда" протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 — як тижневик, 1895-97 — чотири рази на тиждень, згодом — тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою "Нова Буковина". 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. Спочатку видавалася як "Часопись політична і наукова для народу руського", згодом — "орган української поступової партії", останні роки — "орган Союзу українських послів на Буковині". Основним завданням ставила відображення життя, громадсько-культурного розвитку українців Буковини як частини українського народу. Відстоювала інтереси різних верств населення краю, їх конституційні права, духовні устремління, утверджувала ідеї національної єдності буковинців, закарпатців, галичан і наддніпрянських українців. Важливу роль у становленні і функціонуванні часопису відіграли письменники, літературні критики, вчені: Ю.Федькович, який був першим її редактором (1885-88), публіцист, один з активних авторів І.Тимінський, педагог-літератор, один з редакторів "Б." О.Попович; а також — П.Кирчів, С.Дашкевич. На новий рівень часопис підніс О.Маковей, об'єднавши навколо видання чимало талановитих митців (Ольга Кобилянська, Д.Лукіянович, С. Яричевський, Т.Галіп, Євгенія Ярошинська, І.Карбулицький, С.Канюк та ін.). У газеті друкувалися його оповідання "Клопоти Савчихи", "Вуйко Дорко", цикл іронічно-саркастичних віршів "Подорож до Києва", десятки літературно-критичних нарисів про Ольгу Кобилянську, І. Франка, А.Чайковського та ін. Регулярно газета вела рубрику "З життя", під якою у дотепній гумористичній формі висвітлювалися наболілі громадсько-культурні питання. О.Маковей перетворив "Б." наполовину в літературний Часопис. Завдяки йому тут вперше надруковано повість Ольги Кобилянської "Царівна". Традиції Ю.Федьковича й О.Маковея продовжив Л.Турбацький, який очолював "Б." у 1898-99. Йому належали розвідка "Іван Франко" (1898), оцінки "Літературно-наукового вісника", творів Ольги Кобилянської. З "Б." тісно співпрацювали І.Крушельницький, О.Луцький, А.Кримський, Б.Грінченко, Я.Весоловський, В.Щурат, С.Смаль-Стоцький. Серед надбань газети — виступи О.Кониського, В.Самійленка, М.Черемшини, Г.Хоткевича, переклади творів багатьох зарубіжних письменників (О.Пушкіна, М.Лермонтова, М.Горького, М.Твена, Р.Бернса, Е.Золя та ін.) У перекладі В. Сімовича "Б." надрукувала роман Л.Толстого "Воскресение" ("Відродження"), Часопис знайомив своїх читачів із творами різних художніх напрямів, у тому числі модерністських (О.Луцький, Б.Лепкий, П.Карманський та ін.). З приводу тих чи інших публікацій "Б." зав'язувалися дискусії, у яких брали участь М.Драгоманов, О.Маковей, І.Франко, Леся Українка. У газеті дебютували Д.Загул та В.Кобилянський ("Нова Буковина", 1913). "Б." мала літературно-наукові додатки — два випуски збірника "Зерна" (1887-88), тижневик "Неділя" (1895).