Словник літературознавчих термінів

Епіграф, або Мотто

Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe — заголовок, напис) — напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. — це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи“ (“мотто“) — один із трьох (поряд із зображенням і підписом — епіграматичним віршем) компонентів цього жанру. Велике поширення здобув. Е. у поезії романтиків першої половини XIX ст. В українській літературі до Е. часто вдавалися Т.Шевченко, П.Куліш, І.Франко, М.Рильський. Для Т.Шевченка джерелом Е. часто були книги Святого Письма. Книга В.Базилевського “Вертеп“ (К.,1982) містить низку поезій з Е. із творів Т.Шевченка, М.Філянського, В.Ходасевича, К.Бальмонта, В.Хлебнікова, Анни Ахматової, М.Рильського, М.Рубцова, В.Свідзинського, радіобіолога Д.Гродзинського та ін. Добір Е. характеризує стиль мислення автора твору, його манеру означувати асоціативні зв'язки твору з літературною традицією і сучасністю.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.