Колон

Словник літературознавчих термінів

Колон

Колон (грецьк. kolon — частина тіла, речення, елемент періоду) — ритміко-інтонаційна одиниця людського мовлення, власне, мовленнєвий такт, виокремлений павзами та об'єднаний логічним наголосом. Поняття К. в артикуляційному аспекті наближене до поняття “дихальної групи“, у смисловому — до синтагми; набуває особливого значення в ораторському мистецтві. В античній версифікації К. тлумачився як група стоп з одним ритмічним наголосом, де розрізнялися короткі К. (коми, відтинки тощо) та довгі К. В українській версифікації К. — це піввірш з різною ритмічною структурою обабіч цезури: “Крові б, крові / і сили відерцем...“ (О.Влизько). Тут маємо у першому піввірші хорей, у другому — амфібрахій.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.