Словник літературознавчих термінів

Бард

Бард (кельт. bard — співець) — мандрівний співець у народів кельтського походження; в добу середньовіччя — поет в Ірландії, Шотландії, Уельсі. Щоб здобути це звання, початківець мусив оволодівати версифікаційною майстерністю впродовж 10-12 літ. Поезія В., що проіснувала майже до кінця XVIII ст., мала великий вплив на європейську літературу, передовсім на романтизм, особливо після видання пісень легендарного Оссіана, здійсненого Дж.Макферсоном (1736-96). Відтоді слово Б. вживається як синонім до слова “поет“. Зокрема, в такому значенні вживає його Є.Гребінка у вірші “Український бард“, написаному російською мовою. Нині поняття Б. поширене серед поетів, котрі виконують пісні на власні слова (Е.Драч, В.Жданкін та ін.).