Екзистенціалізм у літературі

Словник літературознавчих термінів

Екзистенціалізм у літературі

Екзистенціалізм у літературі (лат. existentia — існування)-^ течія, що виникла після 1-ої світової війни, сформувалася в 30-40-ві, найбільшого розвитку досягла в 50-60-ті XX ст. Джерела її містилися у працях німецького мислителя XIX ст, Е.-С.К'еркегора, який вперше сформулював антитезу “екзистенції“ та “системи“ (гегелівського панлогізму). Сформувалася в працях німецьких (М.Хайдеггер, 1889-1976; К.Ясперс, .1883-1969) та французьких (А.Камю, 1913-60; Ж-П.Сартр” 1905-80) філософів та письменників. Як система Е. внутріш-. ,ньо неоднорідний, його основою є ідеї феноменолога Е.Гуссерля (1859-1938) і екзистенціаліста М.Хайдеггера. Естетична теорія близька до теорії інтуїтивістів. М.Хайдеггер вбачав - єдиним джерелом художнього твору самого митця. Письменник, на його думку, у своєму творі виражає тільки себе, а не об'єктивну реальність. Створена ним дійсність стоїть над ' часом та суспільством, бо розкриває таємницю буття взагалі. Мистецтво не можна аналізувати, інтерпретувати, його потрібно тільки переживати, бо це — символ. Правда, яку несе твір, завжди суб'єктивна та індивідуальна (“Блукання. Джерело мистецтва“, 1950), бо реальність піддається в ; художньому творі “запереченню“, вона “переборюється“, підтверджуючи активність свідомого й підсвідомого у митця. Ці положення по-різному розвивають представники Е.: для Г.Марселя і К. Ясперса характерним є дещо містичне розуміння цих постулатів,- для Ж.-П.Сартра — соціально-політичне (“Екзистенціалізм — це гуманізм“, 1946; “Що таке література“, 1947; “Критика діалектичного розуму“, 1960), К.Ясперс розумів мистецтво як здобуття свободи через “соціальну комунікацію“, як почуття надприродного, Бога. Ж.-П,Сартр розглядав мистецтво як спосіб, формування в людини потреб свободи, передусім політичної, Е, в художніх творах відбиває настрої інтелігенції, розчарованої соціальними та етичними теоріями. Письменники прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя, На-перше місце вони висувають категорії абсурду буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті. Для них трагічне начало:— ірраціональне, всеохопне ставлення людини до життя, універсальний спосіб буття людини в суспільстві, бо світ — абсурдний, ніщо, а існування, екзистенція людини — це “буття для смерті“ як єдиної мети та підсумку існування. Найчастіше письменники Е. застосовують прийом розповіді від першої особи, що передає злиття наратора-споглядача і споглядуваного, хитке місце наратора в просторі та часі, що веде до особистісної міфологізації, якій байдуже, чи це житейська правдоподібність, чи притчева алегорія. Не випадково Ж.-П.Сартр назвав письменників “ковалями міфів“, “творцями знаків“. Серед письменників, які водночас виступають і як філософи-екзистенціалісти, існує декілька течій: релігійна (Г.Марсель), атеїстична (Ж.-П.Сартр, С.де Бовуар, А.Камю), онтологічна (М.Мерло-Понті). Окрім французької літератури (Б.Віан, А.Мальро, деякі аспекти в Ж.Ануя — “Антігона“, 1942; “Жайворонок“, 1952), поширений Е. у німецькій (Е.Носсак, пізній А. Деблін), англійській (А.Мердок, В.Голдінг), іспанській (М.де Унамуно), американській (Н.Мейлер, Дж.Болдуїн), японській (Кобо Абе) літературах. В Україні проявився у 20-ті у творчості В.Підмогильного (повість “Остап Шаптала“, 1921, збірка новел “Проблема хліба“, 1927). Пізніше Е. постав у прозі І.Багряного, Т.Осьмачки, В.Барки, В.Шевчука, в поезії представників “нью-йоркської групи“, в ліриці В.Стуса.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.