Словник літературознавчих термінів

Епіталама

Епіталама (грецьк. epithaldmios — шлюбний, весільний ) — у давньогрецькій ліриці — пісня на честь молодого подружжя, яку виконували після шлюбних урочистостей. У пізніші часи — будь-який твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження. Е. зустрічається в Сапфо, Теокріта, згодом — в Е.Спенсера, Я.Кохановського, І.Северяніна та ін. В українській поезії до Е. можна віднести вірш М.Рильського:

Нашу шлюбну постелю вквітчали троянди пахучі,

Образ Кіпріди її благословляє з кутка.

Ми принесемо богині смокви медово-солодкі,

Темний, міцний виноград і молодих голуб’ят.

Сонце сховається в морі, троянди запахнуть п’янкіше.

Руки шукатимуть рук, уст пожадливі уста...

Дай же нам сили, богине, в коханні вродливими бути

І в заворожену ніч мудрого сина зачать.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.