Епіталама

Словник літературознавчих термінів

Епіталама

Епіталама (грецьк. epithaldmios — шлюбний, весільний ) — у давньогрецькій ліриці — пісня на честь молодого подружжя, яку виконували після шлюбних урочистостей. У пізніші часи — будь-який твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження. Е. зустрічається в Сапфо, Теокріта, згодом — в Е.Спенсера, Я.Кохановського, І.Северяніна та ін. В українській поезії до Е. можна віднести вірш М.Рильського:

Нашу шлюбну постелю вквітчали троянди пахучі,

Образ Кіпріди її благословляє з кутка.

Ми принесемо богині смокви медово-солодкі,

Темний, міцний виноград і молодих голуб'ят.

Сонце сховається в морі, троянди запахнуть п'янкіше.

Руки шукатимуть рук, уст пожадливі уста...

Дай же нам сили, богине, в коханні вродливими бути

І в заворожену ніч мудрого сина зачать.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.