Словник літературознавчих термінів

Анациклічний вірш

Анациклічний вірш (грецьк. ana — над, проти і kyklos — колесо, круг, цикл) — зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського:

Високо діва єст вознесенна,

Глубоко яко бяше смиренна.

Цей поет не лише сягав версифікаційної шляхетної винахідливості, а й урізноманітнював А.в., випробовуючи невичерпні можливості української (книжної) мови на теренах поезії, давав йому відповідні терміни. Крім щойно наведеного “раку словного“,. він створював також “рак прекословний“, в якому слова, читаючись навпаки, виражали протилежний зміст; “чотириграннистий“, де слова читалися повздовж і впоперек віршового тексту. В сучасній поезії А.в. зустрічається рідко (М.Мірошниченко, А.Мойсієнко та ін.).



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.