Словник літературознавчих термінів

Літературно-критичний альманах

“Літературно-критичний альманах“ — видання київського угруповання символістів “Біла студія“ (1918) за редакцією Я.Савченка. Попри те, що в альманасі друкувалися твори представників українського символізму (Д.Загул, О.Слісаренко, Я.Савченко, П.Савченко та ін), його сторінки надавалися і поетові синтетичного мислення П. Тичині (цикл “Енгармонійне“), і футуристові М.Семенку (“Вінок тремтячий“ тощо), і театральному експериментатору Лесю Курбасу (програмовий “Театральний лист“). “Л.-к.а.“ — свідчення другого етапу символістського руху в українській літературі з дещо відмінними стильовими акцентами, ніж у попередників (М.Вороний, “Українська хата“ і т.ін.), що відбилося у різкому критичному виступі Я.Савченка проти Г.Чупринки (“Творчість Чупринки“). Разом з тим поети пізнього символізму продовжували розвивати естетичні засади українського модернізму (Д.Загул та ін.).