Конструктивізм

Словник літературознавчих термінів

Конструктивізм

Конструктивізм (лат. constructio — побудова) — один із напрямів авангардизму, що виник на початку XX ст., виявив тенденції раціоналізації мистецтва за критеріями доцільності, економ-ності, лаконічності формотвірних засобів, призводячи до опрощення та схематизації естетичних чинників під кутом зору утилітарних (виробничих) інтересів. Така настанова була притаманна літературі “нової діловитості“ (Німеччина). Розвивалася вона і в середовищі ЛЦК (Літературного центру конструктивістів) у Росії, де висувалися вимоги “організації речей смислом“, тобто дотримання смислового навантаження на одиницю літературного матеріалу, локального принципу та прозаїзації поезії (К.Зелінський, І.Сельвінський та ін.). К. в українській поезії можна вважати умовним, попри домагання його основного ініціатора В. Поліщука. Адже ні в його ефемерному теоретизуванні про “динамізм-спіралізм“ як відповідник К., ні в платформі протистояння літературній традиції (охрещеній “селозованою“) та тогочасному футуризму, ні в угрупованні “Авангард“, годі віднайти достеменні ознаки К. Тут лише маніфестувався зв'язок мистецтва з “індустріальною добою“. Так само поезія В.Поліщука зраджувала ірраціональну, емоційну вдачу її автора, схильного до романтизування науково-технічного розвитку суспільства (“Динамо“, “Ейфелева вежа“ та ін.), до пристрасного осмислення сцієнтичних мотивів (“Медуза Актинія“, “Асканія Нова“, “Органи філармонії“ та ін.), не кажучи вже про його пейзажну лірику, бодай у збірці “Радіо в житах“ (1923). К. набував специфічного, відмінного від свого зразка, вигляду як у творчості В.Поліщука, так і його нечисленних прихильників (Л.Чернов-Малошийченко, О. Левада, Раїса Троянкер, В.Ярина, В.Єрмілов). 3 приводу цього характерне зізнання М.Йогансена, котрий вважав себе також причетним до К.: “Склав маніфеста для збірника “Жовтень“ (“Універсал“) у конструктивістському дусі [...]- У “Шляхах мистецтва“ знову писав конструктивістські статті, будучи абсолютно незнайомим з тодішнім коструктивізмом і вкладаючи в нього свій зміст“. Справді, у творчості цього поета майже відсутні ознаки літератури “нової діловитості“, натомість його лірика перейнята яскравим неоромантичним пафосом, тяжінням до евфонічного формотворення, за що сучасники називали його “ювеліром форми“.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.