Словник літературознавчих термінів

Автологія (грецьк. autds — сам і logos — слово) — вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів. Класичним прикладом автології можна вважати вірш Т.Шевченка "Садок вишневий коло хати". До автологічного письма зверталися Є.Плужник, Д.Фальківський, Ю.Липа, П.Дорошко та ін. У сучасній ліриці автологія найбільш притаманна Л.Талалаю: Неначе іншим бачиш літо

І степ, і сонце, і жнива,

Коли і запахом, і цвітом

П'янить підкошує трава.

У небі жодної хмарини

Земля озвучена сповна,

І пісню кожної пташини

Напам'ять вивчила луна.

Пора налитого колосся,

Пора ясної далини,

Коли не думаєш про осінь

І не пригадуєш весни.