Словник літературознавчих термінів

Естетика страждання

Естетика страждання — основне поняття дисидентської естетики, запроваджене В.Стусом. Розмірковуючи над суттю поетичної творчості, “коли світ нам усе дужче болить“, він зазначав, що “творчість — то тільки гримаса індивідуального болю“, що зумовлює “естетику страждання“, в якій — “вся філософія мистецтва і вся його велич з таємничими феноменами катарсису“. Дисидентська творчість стверджувала такі естетичні та гуманістичні принципи, які йшли врозріз з офіційно запроваджуваними догмами марксизму-ленінізму в літературі та в житті. Це була спроба розв'язати проблему екзистенції людини у дегуманізованому світі абсурду. Повернути людині уміння відчувати біль та протистояти злу, співстраждати і готуватися до відродження понівеченої людської душі та знівельованого національного духу в ситуації масового психозу — основна проблема, порушувана дисидентами — послідовними поборниками прав людини. Е.с. акцентувала питання особистого вибору свободи, повноцінного життя у вирі постійних випробувань, включала у свою сферу осмислення смерті та безсмертя: своїм неприйняттям антицінностей так званої “найгуманнішої у світі держави“, тобто СРСР, стверджувала безсмертя людського Духу, що саморозкривається.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.