Естетика страждання

Словник літературознавчих термінів

Естетика страждання

Естетика страждання — основне поняття дисидентської естетики, запроваджене В.Стусом. Розмірковуючи над суттю поетичної творчості, “коли світ нам усе дужче болить“, він зазначав, що “творчість — то тільки гримаса індивідуального болю“, що зумовлює “естетику страждання“, в якій — “вся філософія мистецтва і вся його велич з таємничими феноменами катарсису“. Дисидентська творчість стверджувала такі естетичні та гуманістичні принципи, які йшли врозріз з офіційно запроваджуваними догмами марксизму-ленінізму в літературі та в житті. Це була спроба розв'язати проблему екзистенції людини у дегуманізованому світі абсурду. Повернути людині уміння відчувати біль та протистояти злу, співстраждати і готуватися до відродження понівеченої людської душі та знівельованого національного духу в ситуації масового психозу — основна проблема, порушувана дисидентами — послідовними поборниками прав людини. Е.с. акцентувала питання особистого вибору свободи, повноцінного життя у вирі постійних випробувань, включала у свою сферу осмислення смерті та безсмертя: своїм неприйняттям антицінностей так званої “найгуманнішої у світі держави“, тобто СРСР, стверджувала безсмертя людського Духу, що саморозкривається.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.