Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Словник літературознавчих термінів

Багатосполучниковість, або Полісиндетон (грецьк. poly - багато і syndeton — зв'язане) — одна з фігур поетичного мовлення, виповнена повторюваними однаковими сполучниками задля посилення ліричної виразності чи медитативності. Цікавим прикладом Б. сприймається сонет Б.-І.Антонича "І", насичений сполучником "і" в анафоричній та епіфоричній позицій

І вітер, що жене на руннім полі,

і дощ, що жне руді хмар руна в млі,

і злотий усміх зір на синім тлі,

і долі спів пшеничної в стодолі.

І виноград, і водоспад удолі,

і сад, і дзвінкодзвонні солов'ї,

і їх пісні, немов фонема "і",

і гай, і водограй, і край на волі.

І сон на сіні й сонні лісу тіні,

і смерк в руїні, і казки в країні,

і чалі коні, й чвал баский по степі,

І грунь, і рунь, і завтра у вертепі,

і гарний світ удень і серед ночі,

і найгарніший, як лиш замкнеш очі.

 Б. як засіб градації використовується також у прозових творах, надаючи їм напруженого експресивного колориту, як, приміром, у новелі Ю.Яновського "Подвійне коло" з роману "Вершники".