Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Словник літературознавчих термінів
Мистецтво
“Мистецтво“ — літературно-мистецький тижневик Української секції Всеукрліткому (Київ). У 1919 вийшло 6 номерів, у 1920 — лише один за редакцією Г.Михайличенка та М.Семенка, всі наступні — за редакцією М.Семенка. Друкувалися поезії В.Чумака, В.Ярошенка, П.Тичини, В.Коряка, В.Алешка, К.Поліщука, М.Терещенка, Д.Загула, М.Семенка, І.Кулика, В.Еллана, О.Слісаренка, Я.Савченка та ін. Деякі твори мали авторські жанрові визначення: “інтерлюдія“ (В.Коряк “На Електриди!“), “ревфутпоема“ (М.Семенко “Тов. Сонце“), “поезофільма“ (М.Семенко “Весна“). Серед авторів прозових творів — Ігнатій Михайлич (Г.Михайличенко), В.Еллан, К.Поліщук, С.Віче (Василь Чумак), М.Івченко, А.Прийдешній (Антон Приходько) та ін. Переважають новели-мініатюри, шкіци, етюди, настроєві замальовки. Наприклад, “Море“,’ “Спека“ В.Еллана, “Останній день“ К.Поліщука, цикл “Місто“, “Крик“ Г.Михайличенка, “Бризки пролісок“ В.Чумака тощо. На сторінках журналу обговорювалися проблеми розвитку мистецтва XX ст., зокрема так званого “пролетарського“. У ч.11919 видрукувано матеріали засідання Дискусій-но-академічної комісії Всеукраїнського літературного Комітету при Наркомосвіті: “Нове мистецтво“ (твердження) В.Коряка, “Пролетарське мистецтво“ (тези доповіді, виголошеної З квітня 1919 Г.Михайличенком). Останній обстоює, на противагу ідеологам Пролеткульту, естетичні позиції, згідно з якими мистецтво має залишатися саме мистецтвом, сприяти гармонії людських почуттів, а не бути словесним кривлянням чи додатком до “машинерії“ або політичних догм. З позицій здорового глузду порушує Г.Михайличенко і питання про діалектичну єдність національного та інтернаціонального. Друкувалися також статті про тогочасну українську лірику (Б.Тиверця — псевдонім Д.Загула), про українську критику (Я.Савченка) тощо. Журнал мав відділи “Хроніка“, “Мистецька трибуна“, “Бібліографія“.