Словник літературознавчих термінів
Пентаметр
Пентаметр (грецьк.pentаmetros — п’ятимірник) — в античному віршуванні дактилічний вірш, утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2 дактилічних стоп. Піввірші розмежовані цезурою. Заміна дактилів спондеями дозволяється лише у першому піввірші. Як самостійна віршова одиниця П. не вживався в античній версифікації, а лише у поєднанні з гекзаметром, власне в елегійному дистиху та в епіграмах. П. зрідка трапляється і в українській поезії, але в силабо-тонічному коригуванні:
Мати-землице, потішся! нехай там зрадливого друга
Звабила інша на час, — діти з тобою зостались...
(Леся Українка).