Словник літературознавчих термінів

Аналіз літературного твору

Аналіз літературного твору (грецьк. analysis — розклад, розчленування) — логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв'язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А.л.т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, предметна спрямованість свідомості аналітика, застосовані при цьому методи визначають види А.л.т. (естетичний, психологічний, соціологічний тощо), які можуть здійснюватися різними шляхами (проблемно-тематичний, пообразний, цілісний, “за автором“ (повільне читання). А.л.т. обстоюється і традиційно здійснюється прихильниками описової поетики” яка бере свій початок з “Поетики“ Аристотеля. Літературознавчі школи, які продовжують традиції, започатковані Платоном, розробляють засади і методику рецептивної поетики, замість А.л.т. здійснюють його інтерпретацію. А.л.т та його інтерпретація дуже близькі, тому прихильники прагматичної поетики тепер вживають спарений термін “аналіз-інтерпретація“, який передає поняття про сукупність аналітико-синтезованих процедур, методів, прийомів, що використовуються в складному процесі осягнення своєрідності завершеного літературного твору, зафіксованого в тексті. А.л.т., його інтерпретація є складовими частинами методології літературознавства, вивчення художньої літератури, дослідження її історії. У “новій критиці“ США та Англії А.л.т. означає вирізнення елементів структури твору, пояснення їх значень у синтезованих символах, метафорах, синтаксичних структурах. Деякі митці і теоретики відкидають потребу А.л.т., визнаючи необхідність його для осягнення і розуміння тільки естетичного сприйняття твору.