Словник літературознавчих термінів

Кода

Кода (італ. coda, від лат cauda — хвіст) — додатковий віршовий рядок в канцоні, сонеті, рондо, в тріолеті та в інших канонічних строфах. Вживається К. також у значенні заключної частини художнього твору, яка узагальнює його тематичний аспект, як, приміром, “Coda“ П.Бірманського, що завершує його збірку “Пливем по морі тьми“ (1909), застосована перед “Finale“ та “Епілогом“, тобто виконує композиційну функцію.