Словник літературознавчих термінів

Коліно

Коліно — частина пісенного рядка між паузами (цезурами), що складає ритмомелодійну одиницю в загальній метричній структурі пісенної строфи (куплету). Наприклад, строфа старовинної козацької пісні має таку будову:

Сокіл з орлом, // сокіл з орлом // купається,

Сокіл орла // питається.

Складається з двох однакових, гетерометричних (нерівномірних) стихів (рядків) — три- і двоколійного. Складочисельно її будову можна зобразити так: (4+4+4), (4+4). Більшість українських куплетних народних пісень складається з ізометричних (рівномірних) рядків, тобто з однаковою кількістю колін.