Словник літературознавчих термінів

Літературний ярмарок

“Літературний ярмарок“ — щомісячний гумористично-сатиричний журнал-альманах, який виходив у Харкові 1928-29 (13 книг). Припинив існування внаслідок компартійної критики. “Л.я.“ тільки формально декларував себе “позагруповим“, насправді ж навколо нього гуртувалися колишні учасники ВАПЛІТЕ, ліквідованої 1928: О.Досвітній, М.Куліш, Ю.Шпол (Михайло Яловий), М.Хвильовий, Ю.Яновський, П.Панч, М.Бажан, Д.Фальківський, Арк. Любченко, В.Мисик, К.Поліщук, О.Близько, Т.Масенко, Г.Косинка, П.Лісовий, П.Капельгородський, В.Гжицький, В.Сосюра, Г.Епік, Т.Коцюба, І.Дніпровський та ін. За необароковою бутафорно-каламбурною оболонкою, тонкою іронією крилося тверезо-критичне бачення розвитку подій кінця 20-х. Тому використовувалися форми з елементами давньої української інтермедії, у яких закладалися головні ідеї кожного номера, тому — такі виразні ремінісценції українського вертепу. Традиція представлялася у складному сплаві з модерною технікою в оформленні журналу. У “Л.я.“ друкувалися такі гострі сатири, як “Іван Іванович“ та “Ревізор“ М.Хвильового, п'єси “Мина Мазайло“ та “Народний Малахій“ М.Куліша, “Вертеп“ Арк. Любченка, уривки з поеми “Мазепа“ В.Сосюри, роман “Чорне озеро“ В.Гжицького, прозові твори І.Сенченка, В.Мисика, пізніше звинувачені у “буржуазному націоналізмі“. У публіцистичних матеріалах “Л.я.“ нерідко використовував форму містифікованого “листа“ чи “спогаду“. Наприклад: “В своїй хаті — чужа правда і сила, і воля“ П.Капельгородського; “Лист Ол. Досвітнього до М.Куліша“ (з багатьма дошкульними міркуваннями, скажімо, про масове “творення академіків“, про “марксівське критичне “євангеліє“. Форма “листа“ до окремої особи чи до “Літярмаркому“ практикувалася майже в кожному номері. Після закриття “Л.я.“ письменницьке ядро цього видання створило групу та журнал “Пролітфронт“.