Словник літературознавчих термінів

Компаративістика

Компаративістика (лат. соmраго — порівнюю, фр. la litterature соmраreе — літературна компаративістика, порівняння) — порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). К. у фольклористиці, літературознавстві і взагалі у філології складалася впродовж XIX ст. під впливом філософії позитивізму. Велике значення для її виникнення і розвитку мали праці німецького філолога Т.Бенфея (1809-81), зокрема його передмова і коментарі до “Панчатантри“ (1859); російського літературознавця О.Веселовського (1838-1906). В Україні засади порівняльного вивчення літератури застосовували М. Драгоманов (1841-95), М.Дашкевич (1852-1908), І.Франко (1856-1916). Протягом XX ст. літературознавча К. активно розроблялася у Франції, Німеччині, Чехо-Словаччині, США, де видавався ряд спеціальних журналів і збірників, присвячених К. З 1955 існує Міжнародна асоціація літературної К. з центром у Парижі. У колишньому СРСР К. критикувалася як “буржуазна наука“ за начебто цілковите нехтування соціальними та ідейними факторами літературної взаємодії. Натомість розроблялася теорія “взаємозв'язків і взаємодії літератур“, порівняльно-типологічного вивчення історико-літературного процесу (М.Конрад, В.Жирмунський, М.Алексєєв, І.Неупокоєва, Г.Вервес, Д.Наливайко та ін.), тому навіть термін К- не вживався, і праця словацького вченого Д.Дюришина “Теорія літературної компаративістики“ (1975) вийшла в російському перекладі під назвою “Теория сравнительного изучения литературы“ (1979), Незважаючи на це, порівняльно-історичні та типологічні студії здійснювалися: показовим є п'ятитомне видання “Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті“ (1987-90), що вийшло за редакцією Г.Вервеса. Нині в Україні К. поновлена в правах: створено відділи світової літератури і компаративістики в Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАН України, кафедру теорії літератури і компаративістики в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, відкрито спеціалізовані ради по захисту дисертацій з даної науки. Предметом К. е генетичні, генетично-контактні зв'язки і типологічні збіги (аналогії) в національних, регіональних і світових літературах. Вивчаються форми зовнішніх і внутрішніх контактів, впливів, міжлітературної рецепції, посередницькі функції художніх перекладів. Більшість учених поділяє думку, що К. є аспектом літературознавчих студій, а порівняльно-історичне вивчення літературних явищ повинно лежати в основі різноманітних жанрів історико-літературних і літературно-критичних праць. К. має свою специфіку і методику, видозмінюється залежно від естетичної концепції вченого.