Словник літературознавчих термінів

Буриме

Буриме (фр. bouts — кінці, закінчення та rimes — римовані) — вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов’язуватися певним сюжетом. Так, І.Качуровський запропонував М.Фішбейну написати сонет за таким рядом рим: крижні — анахорет — портрет — дивовижні — стрижні — скаред — вперед — тижні — клумб — Колумб — мавзолеї — Сірко — молоко — алеї. Сонет під назвою “Анахорет“ мав нарешті такий вигляд:

Мене дратують люди, вівці, крижні,

Цапи й вовки: я семь АНАХОРЕТ, —

Мене дратує навіть чийсь портрет,

Чиїсь слова — нехай і дивовижні.

Я на цьому самітницькому стрижні

Не знаю ані добрих, ні скаред:

Все марнота марнот. Мене вперед

Несуть мої анахоретські тижні.

Ні гомону, ні стін, ні тумб, ні клумб —

Заїхати б подалі, ніж Колумб,

Не чути про вождів у мавзолеї.

Хай не для мене гавкає Сірко.

Мені самотньо пити молоко

У затінку німотної алеї.

Б. як версифікаційна гра постав у Франції на початку XVII ст., перетворюючись на предмет змагання вправних та дотепних віршувальників.