Словник літературознавчих термінів

Поетизм

Поетизм — слово або зворот особливого естетичного змісту, яке . витворює специфічне враження, породжує стан духовного. , піднесення. Це можуть бути назви різних міфічних істот (німфа, пан, див, мавка тощо), явищ природи (весна, гроза, “бабине літо“ і т.п.), абстрактних понять, виповнених глибоким душевним переживанням (любов, ненависть, мрія і т.п.), настроїв, пов’язаних із романтичними поривами до незвичайного чи трансцендентним заглибленням у проблеми першосутності, як-от у символізмі тощо. П. зумовлює неординарну атмосферу світосприйняття, впливає на стиль поетичного мислення, але за умови дотримання автором чуття естетичної міри. П. втрачає свої функціональні можливості і тоді, коли перетворюється на версифікаційний штамп, трафаретний прийом, своєрідну , позбавлену смислового навантаження оздобу, як нині сприймаються деякі традиційні образи національної лірики (солов’ї, барвінок, калина, тополя, лелека, криниця тощо), хоча вони не втратили свого зображально-виражального значення і потребують нового, свіжого погляду на себе, що доводить, приміром, своєю неординарною поезією В. Голобородько.