Словник літературознавчих термінів

Усічена рима

Усічена рима — римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука:

Я страх відкинув геть, байдужий став до болів.

У грудях миготять зірниці потайні.

Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі,

Я цілим світом став... І світ живе в мені (М. Руденко).

У слові “волі“, що римується зі словом “болів“, ніби “не вистачає“ звука “в“. У.р. називають подеколи нерівноскладове римування:

Звичайні норми починають старіти,

тривожний пошук зводиться в закон,

коли стоїть історія на старті

перед ривком в космічний стадіон (Ліна Костенко).

У римованому співзвуччі “старіти“ — “старті“ друге слово витворює враження У.р.