Еволюційний метод

Словник літературознавчих термінів

Еволюційний метод

Еволюційний метод (лат. evolutio — розвиток) — метод у літературознавстві, що склався у 60-80-ті XIX ст. на основі культурно-історичної школи І.Тена, який в “Історії англійської літератури“ спробував поширити закони природного добору на терени духовного життя, зокрема мистецтва. Його , послідовник Ф.Брунетьєр, автор книги “Еволюція жанрів в історії літератури“ (1890), безпосередньо застосовував методи природознавства при вивченні художніх творів, трактував літературні жанри як аналоги видів живих організмів в умовах “боротьби за існування“. Навіть пізніше, відмовившись від ідей дарвінізму в літературознавстві, трактував розвиток літературних напрямів і стилів з погляду впливів та особистих уподобань митців. Концепцію Е.м. поділяв київський педагог, автор шкільних підручників В.Сиповський, розглядаючи літературний твір як організм, що переживає свою юність, зрілість та старість. Е.м. у літературознавстві неспроможний був розкрити сутність художньої діяльності, оскільки нехтував її іманентними ознаками.