Словник літературознавчих термінів

Анекдот

Анекдот (грецьк. ane'kdotos — невиданий) — коротка усна оповідь гумористичного чи сатиричного ґатунку з дотепним фіналом. Вперше цей термін вжив Прокопій Кесарійський (“Таємна історія“, VI ст.). Свого часу до анекдоту відносили фібліо та фацеції і польські фрашки. А. схильний розгортатися в новелу (Дж. Боккаччо, А.Чехов, Остап Вишня та ін.). Сюжети А. постійно використовував у своїх співомовках С.Руданський:

Питаються якось хлопця

Придорожні люде:

“Чи багато верстов, сину,

До Києва буде?“

“Та так, люде, того року

Було вісімнадцять,

А тепер, — говорить хлопець, —

Лічимо сімнадцять!“

“Що ж то, сину, за пригода

Така прилучилась?“

“Та пригода — не пригода —

Верства провалилась!“

А. — одне із джерел творчості сучасних поетів-гумористів (С.Олійник, П.Глазовий та ін.).