Словник літературознавчих термінів

Алітерація

Алітерація (лат. ad — до та litter а — літера) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв'язку (П.Тичина: “Рокотання-ридання бандур“). Особливий художній ефект поетичного мовлення досягається при сполученні А. з асонансами (Т.Шевченко: “Гармидер, гамір, гам у гаї“). Подеколи поети, звертаючись до А., досягають віртуозності у версифікаційному аспекті. Наприклад, В.Кобилянський — автор вірша із суцільною вертикальною тавтограмою та лінійною А. на “с“, елегантно перемежованою з асонансами:

Сипле, стеле сад самотній

Сірий смуток — срібний сніг, —

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха смертний сміх.

Серед саду смерть сміється,

Сад осінній смуток снить, —

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад, —

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.