Словник літературознавчих термінів

Етика

Етика (грецьк. ethos — звичка, звичай, ethicos — моральний) — філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.“ часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому в багатьох випадках слова “мораль“ та “Е.“ є синонімами. Але мораль — явище духовного світу людини і форма суспільної свідомості, а Е. — наука про мораль, її теоретичне осмислення. Основні категорії Е. і поняття моральної свідомості: добро, зло, честь, гідність, совість, щастя тощо. Е. — наука, з якою взаємодіє літературознавство, оскільки література безпосередньо відбиває моральні якості суб'єктів художнього вираження. Проблема єдності, взаємодії краси і добра цікавила ще давніх мислителів, які ввели поняття калокагатії (благородної краси), згодом просвітителі досліджували взаємодію в мистецтві правди, добра і краси. Взаємодія етичного й естетичного в житті суспільства, окремої особи — вічна і складна проблема. Відомий афоризм А.Франса: “Естетика — це етика майбутнього“. Літературознавці стикаються також з проблемою моральної відповідальності письменника, критика, моральної зорієнтованості власних літературно-критичних суджень тощо. Проблема Е. відображена в естетичній категорії величного.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.