Довідник з української літератури

«ЗАПИСКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА» («ЗНТШ»)

— виданім Наукового товариства імені Шевченка у Львові та за кордоном.

У 1892—1896 рр. — орган усіх трьох секцій (історико-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської), у 1897 — 1937 рр. — орган історико- філософської та філологічної секцій (з 1924 р. виходили два видання: «Праці історично-філософічної секції» і «Праці філологічної секції»), з 1948 р. друкуються матеріали різних секцій і комісій. У 1892— 1893 рр. «ЗНТШ» виходили як щорічник, у 1894 — двічі на рік, у 1895 — чотири рази на рік, у 1896 — 1913 — шість разів на рік, з 1914 р. — не періодично за редакцією ІО. Целевича (т. 1, 1892), О. Барвінського (т. 2 — 4; фактичним редактором перших чотирьох томів був О. Кониський), М. Грушевського (т. 5—98 і 101—118), а також В. Гнатюка, Я. Гординського, В. Дорошенка, М. Ільницького, Р. Кирчіва, К. Кисілевського, І. Кошелівця, Б. Кравціва, І. Крип'якевича, О. Купчинського, В. Сімовича, В. Стецюка, К. Студинського, Є. Федоренка та ін. «ЗНТШ» друкувалися як в Україні (у Львові в 1892 — 1937 рр. т. 1—155), так і в еміграції, де після Другої світової війни за умов примусової «самоліквідації» НТШ в УРСР зусиллями учених діаспори в 1947 р. була відновлена його діяльність (т. 156, 1948), із збереженням наскрізної нумерації томів. З 1991 р. після відродженім НТШ в Україні «ЗНТШ» знову виходять у Львові (т. 222).

У галузі історії літератури друкувалися ґрунтовні праці І. Франка («Варлаам і Иосааф, старохристиянський духовний роман і його літературна історія», «Святий Климент у Корсуні», «Слово о Лазареві воскресенії», «Карпато-руське письменство XVII — XVIII віків», «До історії українською вертепу», «Теорія і розвій історії літератури» та ін.), М. Возняка («Стара українська драма і новіші досліди над нею»), В. Гнатюка («Угро-руські духовні вірші»), П. Житецького («Острозька трагедія»), О. Колесси («Погляд на сучасний стан історичних розслідів українсько-руської літератури. Найдавніший період»), В. Перетца («До історії вертепної драми»), В. Щурата («До біографії і писань Івана з Вишні»), статті Л. Білецького, Я. Гординського, В. Доманицького, А. Єнсена, С. Єфремова, О. Лотоцького, С. Маслова, О. Новицького, М. Павлика, Ю. Романчука, К. Студинського, Д. Чижевського та ін. Шевченкознавство було представлено розвідками О. Кониського, іцо увійшли згодом до його капітального дослідження «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя», видане в «Збірнику філологічної секції» НТШ (т. 1 — 2, 1898 — 1901), статтями І. Франка («Наймичка» Т. Шевченка»), М. Грушевського («Варіанти до «Богданової Могили»), О. Колесси («Шевченко і Міцкевич»), О. Новицького («Варіанти до Кобзаря 1860 р.»), І. Борщака, І. Брика, В. Доманицького, Ю. Романчука, К. Широцького, монографією С. Смаль-Стоцького «Т. Шевченко. Інтерпретації» (т. 179, 1965), окремими збірками студій його поезії «Тарас Шевченко» (т. 176, 1962; ювілейний том, присвячений 100-м роковинам смерті поета) і нарисів «Шевченко і ми» (т. 180, 1965), що розглядали питання впливу творчості Кобзаря на сучасність. Низка томів була відведена дослідженню спадщини певного діяча: Мушинка М. «Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття» (т. 190, 1975); Лев В. «Богдан Лепкий, 1872—1941. Життя і творчість» (т. 193, 1976); «Михайло Драй-Хмара. З літературної спадщини» (т. 197, 1979).

Проблеми історії й теорії української мови вивчали І. Франко («Азбучний спір в 1859 р.», «Азбучна війна в Галичині 1859 р.»), М. Возняк («Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р.», «Студії над галицько-руськими граматиками»), Б. Грінченко («Огляд української лексикографії»), І. Огієнко («Огляд українського язикознавства»), В. Перетц («Матеріали до історії української мови»), С. Смаль-Стоцький («Українська мова, її початки, розвиток та характеристичні її прикмети»), О. Барвінський, І. Верхратський, В. Гнатюк, І. Зілинський, О. Колесса, А. Кримський, О. Маковей, О. Макарушка, В. Розов, В. Охримович, І. Свєнціцький, В. Сімович, К. Студинський, Є. Тимченко, В. Щурат та ін. У діаспорі вийшли друком монографії П. Коваліва «Основи формування української мови в порівнянні з іншими східнослов'янськими мовами» (т. 168, 1958) і Я. Пастернака «Ранні слов'яни в історичних, археологічних і лінгвістичних дослідженнях» (т. 189, 1975), окремі збірники діалектологічних розвідок К. Кисілевського, П. Коваліва, В. Лева, Г. Лужницького про стан української мови в Україні і СІЛА (т. 165, 1956).

Фольклористику на сторінках «ЗНТШ» активно розвивали І. Франко («Студії над українськими піснями», «Пісня про правду і неправду»), В. Гнатюк («Пісенні новотвори в українсько-руській народній словесності», «Словацький опришок Яношік в народній словесності», «Жебрацькі благальниці», «Легенда про три жіночі вдачі»), О. Колесса («Ритміка українських народних пісень»), М. Сумцов («Українські думи»), З. Кузеля, В. Перетц, І. Свєнціцький, В. Щурат та ін. Розвідки з етнографії та етнології друкували І. Франко, Ф. Вовк, В. Гнатюк, М. Зубрицький, 3. Кузеля, В. Охримович, С. Гомашівський, К. Широцький, В. Щербаківський, X. Ящуржинський та ін.

У «ЗНТШ» широко висвітлювалось минуле України — її зв'язки з країнами світу, передусім слов'янськими та Східної Європи. До питань історії найдавнішої та Київської Русі X — XIII ст., литовсько-польського періоду, козаччини і гетьманщини, Галицької та Наддніпрянської України XVIII та XIX ст. (соціально-економічне, політичне й культурно-мистецьке життя, церква, шкільництво та освіта, національно-визвольні рухи тощо) зверталися В. Антонович, Ф. Вовк, В. Герасимчук, М. Грушевський, О. Грушевський, І. Джиджора, В. Доменицький, М. Костомаров І. Кревецький, І. Крип'якевич, М. Кордуба, І. Винниченко, О. Терлецький, Я. Щульгин та ін. Серед монографічних праць, виданих в еміграції, привертають увагу розвідки О. Оглоблина «Гетьман Мазепа та його доба» (т. 170, 1960), Л. Окіншевича «Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині XVII— XVIII ст.» (т. 157, 1948), М. Чубатого «Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов'янських націй» (т. 178, 1964), А. Яковліва «Український кодекс 1743 р.» (т. 159, 1949), а також збірка нарисів «В 300-ліття Хмельниччини (1648—1948)» (т. 156, 1948). З історії XX ст. помітне дослідження В.-Д. Гайке «Українська дивізія «Галичина»: історія формування бойових дій у 1943 — 1945 роках» (т. 188, 1970), доповіді конференції, присвяченої 60-літгю відновлення української державності в 1917 р. (т. 191, 1979), і «Збірник на пошану українських вчених, знищених большевицькою Москвою» (т. 173, 1963).

Регулярно друкувалися також праці з політичної економії, права, соціології, статистики (В. Будзиновського, В. Охримовича, В. Панейка, Т. Рильського та ін.), природничих наук (особливо в перших томах) — анатомії (І. Раковськош), біології (О. Черняхівського), географії (В. Кубійовича, С. Рудницького), математики (В. Левицького), медицини (О. Дакури, О. Черняхівського), психології (С. Балея), фізики (І. Пулюя), а також матеріали розділів «Наукова хроніка», «Misce llanea» (дрібні замітки), «Бібліографія» (тут слід відзначити вагомі бібліографічні праці «Галицька бібліографія. 1772 — 1800» Є. Левицького, «До руської бібліографії XVIII в.» І. Франка, «Нові видання по бібліографії українських і білоруських стародруків» І. Кревецького, «Рукописи Софійської катедри в Київі» С. Маслова, «Сковорода. Проби бібліографії» Л. Чижикова).

У рамках «ЗНТШ» виходили ювілейні томи, присвячені Ю. Целевичу (т. 2, 1893), М. Шашкевичу (т. З, 1894), І. Франкові (т. 117—118, 1914; т. 166, 1957; т. 183, 1967; т. 184, 1968; т. 198, 1981), К. Студинському (т. 99, 1930), І. Мазепі (т. 92, 1909), М. Грушевському (т. 133, 1922; т. 199, 1978), 3. Ісузелі(т. 169, 1962), С. Смаль-Стоцькому (т. 172, 1960), Р. Смаль-Стоцькому (т. 177, 1963), О. Шульгину (т. 186, 1969), І. Крип'якевичу (т. 225,1993). Випускалися також збірники на відзначення п'ятдесятиліття (т. 141— 143, 1925; т. 150, 1929) і століття (т. 187, 1976; т. 192, 1976) з часу заснування НТШ.

Через зміни, що відбулися в структурі НТШ на межі 80 — 90-х років, у серії «Записок» почали виходити книжки з нетрадиційною тематикою — музикознавчою («Праці Музикознавчої комісії», т. 226, 1993) та мистецтвознавчою («Праці Секції мистецтвознавства», т. 227, 1994); уперше окремим томом опубліковані праці секції етнографії та фольклористики (т. 223, 1992); водночас продовжували видаватися «Праці історично-філософської секції» (т. 222, 1911; т. 225, 1993) і «Праці філологічної секції» (т. 224, 1992).

«ЗНТШ» посідають визначне місце серед українських наукових видань. Протягом більш ніж столітнього існування навколо них гуртувалися найвидатніші вчені, чиї праці розкривали історичні корені буття українського народу, доводили самобутність багатовікових надбань його матеріальної та духовної культури, обґрунтовували його право на власну незалежну державу, долю та історичну місію, сприяли розбудженню національної самосвідомості, ставали вагомим чинником розвитку вільної від ідеологічного тоталітаризму вітчизняної науки, виводами її на загальноукраїнські та світові обшири.

Літ.: Студинський К. Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873 — 1928). Л., 1928; Історія Наукового товариства ім. Шевченка. Нью-Йорк; Мюнхен, 1949; Лев В. Сто років праці для науки й нації. Коротка історія Наукового товариства ім. Шевченка. Нью-Йорк, 1972; НТШ у Львові. Періодичні та серійні видання НТШ у Львові (1885—1939). Л, 1990; Кучер Р. В. Наукове товариство ім. Шевченка: Два ювілеї. К., 1992.

Г. Бандура