Довідник з української літератури

ЗАПОРОЖСКАЯ СТАРИНА

„ЗАПОРОЖСКАЯ СТАРИНА” — фольклорні та історико-літературні збірники. їх видавав І. Срезневський 1833 — 1838 рр. у Харкові (вийшло 6 випусків) з метою відтворити історію запорозького козацтва й українців узагалі. Найвагомішими є перші два випуски, де вміщено думи й пісні про визвольну війну 1648 — 1654 рр., уривки з козацьких літописів, перекази, уривки з „Истории русов” тощо. Поряд з народнопоетичними творами І. Срезневський умістив у збірниках фольклорні стилізації, авторство яких не встановлено, хоча не автентичність довела ще К. Грушевська (думи „Дари Баторія”, „Смерть Богданка”, „Таборський похід Серп'яги”), а також уривки напівфольклорних текстів („Битва чигиринська”, „Похід на поляків”).

Народні думи й пісні подані у відредагованому упорядником, а то й переробленому чи контамінованому вигляді („Втеча трьох братів із города Азова”, „Отступник Тетаренко”, „Подвиги Сави Чалого”, „Надгробна пісня Чураю”, „Гордієнко”, „Мазепа”). Втручання І. Срезневського в тексти зумовлено було головним чином потребою вдосконалити часто малокваліфіковано записаний народнопоетичний твір. У його літературному опрацюванні дум і пісень простежується орнаментування народнопоетичних пам'яток характерними для романтичного стилю образами й деталями пейзажу, тенденція до посилення емоційності епічного начала, до ідеалізації епічних персонажів.

У поетичних стилізованих формах „Запорожской старшім” типового передромантичного явища виявилися стильові та ідеологічні тенденції того часу. Вона, відіграла помітну роль в українській літературі, зокрема вплинула на тематику й стиль поетів — романтиків 30 — 40-х років XIX ст. Її матеріали широко використовували Т. Шевченко (поеми „Тарасова ніч”, „Іван Підкова” та ін.), П. Куліш („Черниця Мар'яна”), О. Стороженко („Марко Проклятий”, „Маруся Богуславка”) та ін.

Літ.: Харківська школа романтиків: У З т. X., 1930. Т. 1; Кирдан В. Собиратели пародіюй поззии. Из истории украинской фольклористики XIX в. М., 1974.

М. Грицюта