Довідник з української літератури

КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ

КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд — Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. — 07.05.1881, Львів) — письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч.

Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в м. Станіславові (тепер Івано-Франківськ), служив чиновником. У 1862 р. переїхав до Львова. Невдовзі прилучився до народовського руху, став одним із активних його діячів. Заснував суспільно-літературний часопис „Мета” (1863 — 1865), був його головним редактором і видавцем. Завдяки К. Климковичу на його сторінках уперше були опубліковані вірші Т. Шевченка „Н. Костомарову”, „Мені однаково”, твори Ю. Федьковича, Д. Мордовця, „Листи з Парижа” Марка Вовчка. В цей час також співпрацював у львівських журналах „Вечерниці”, „Слово”, віденській „Слов'янській зорі”. З 1864 р. почав видання книжкової серії „Руська читальня”, де друкувалися твори Є. Гребінки, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ'яненка та ін. 1865 р. вперше видав поему Т. Шевченка „Сон”. Чимало зробив для впорядкування двотомника „Поезії Тараса Шевченка” (Львів, 1867). У 1871 — 1872 рр. був редактором львівської газети „Основа”, активно виступав у тогочасній пресі як критик і публіцист.

Власний письменницький шлях розпочав із поезій, які друкував з 1855 р. в газеті „Зоря галицька”. Переважають у них громадянські і фольклорні мотиви, теми патріотизму, історичного минулого українського народу („На ниву”, „Галичанка”, „На вічну пам'ять Тарасові”, „Святославова долина”, „Пропалий престол”), К Климкович є одним із найвиразніших поетів національно-політичної теми. Його поетичний доробок позначений впливом романтизму.

Значне місце в творчій спадщині митця посідають переклади: з російської мови перекладав твори Є. Гребінки („Чайковський”, „Можебилиця”, „Так іноді люди женяться”), Г. Квітки-Основ'яненка („Шельменко-денщик”), М. Гоголя (цикл „Вечори на хуторі біля Диканьки”), П. Куліша („Вогняний змій”), з польської — Ю. Коженьовського, А. Міцкевича, перекладав також Дж. Байрона, Гомера, В. Гете.

Популяризував українську літературу за кордоном: переклав німецькою ряд поезій Т. Шевченка, оповідання Марка Вовчка.

Літ.: Ксенофонт Климкович (шкіц біографічний) // Зоря. 1881. № 23—24; Історія української літератури: У 8 т. К., 1968. Т. 3.

Р. Мовчан