Довідник з української літератури

КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН

КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН (між 1690— 1700, Харківщина — кінець XVIII ст., с. Припутні, тепер у складі с. Мошоринє Знам'янського р-ну Кіровоградської обл.) — поет і філософ.

Один із найзагадковіших українських поетів, „козак-стихотворец”. В „Пантеоне российских авторов” про нього пишеться, що „Климовський за сім грецьких мудреців був славніший і шановніший між побратимами його козаками, що він, наче натхненний Тітус, промовляв високо-штильними віршами, давав приятелям розсудливі поради”. Даних про його біографію майже не маємо, але, з усього видно, мав академічну освіту. Традиція приписує йому пісню „їхав козак за Дунай”, яка стала народною. В. Перетц зазначав, що пісня ця написана 7-складовим силабічним віршем з правильною строфою і що такий розмір — не рідкість у старій силабічній поезії. Пісня набула світової слави, варіації на неї створювали не лише українські та російські композитори й поети (зокрема, О. Пушкін), а й представники інших народів. Так, завдяки перекладові X. Тідге (1808) вона стала відомою в Німеччині, її обробляли Л. Бетховен, К. Вебер та ін.

1724 р. С. Климовський надіслав Петру І два публіцистично-поетичні твори, опубліковані вперше В. Срезневським 1905 р., — „Про правосуддя начальників” і „Про смирення найвищих”. Твори мали соціально загострену спрямованість, й, очевидно, лише смерть Петра І врятувала їх автора від розправи. Обидва твори є цікавим зразком поєднання поетичної форми і суспільно-політичної думки. С. Климовський проголосив у них основним законом суспільного життя справедливість, стверджував, що основним джерелом державної активності має бути правда, без якої держава „підгниває і падає”. Існують згадки про ще два твори С. Климовського — „Про дивні всеросійського монарха (Петра І) діла, про премудрість його і труди” і „Про пришестя короля шведського Карла XII на Україну і про зраду Мазепи” (цей твір теж було написано віршами), але на сьогодні вони не знайдені.

Літ.: Пашук А. Семен Климовський — український мислитель XVIII ст. // Філос. думка. 1971. № 4; Нудьга Г. Козак, філософ, поет // Нудьга Г. Слово і пісня. К., 1985.

М. Шевчук