Довідник з української літератури

КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ

КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) — анонімний давньоукраїнський письменник — полеміст, один із діячів Острозького літературно-освітнього гуртка.

Написав дві відповіді на послання уніатського церковного діяча й полеміста І. Потія до князя К. Острозького (опубліковані в Острозі, перша — 1598 р., друга — 1599 р ). У своїх писаннях вказував на те, що був кліриком, і що твори написано в Острозі, тому сучасники називали його Кліриком Острозьким. Цей псевдонім досі не розкритий. Одні науковці ототожнюють його зі М. Смотрицьким, Йовом Борецьким, Гаврилом Дорофійовичем, а дослідник історії Острозького освітньо-наукового гуртка І. Мицько вважає, що це — острозький протопоп Ігнатій.

Перу Клірика Острозького, крім двох „Відписів” Ігнатію Потію, належить також додана до першого „Відпису” „Історія... про Флорентійський собор...”, у якій розповідається про спробу папи й кардиналів приневолити візантійського імператора, патріарха та грецьких єпископів прийняти сфальшовану угоду про унію з Римом. У власне полемічній частині „Відписів” розглядаються як суто богословські, так і актуальні суспільно-політичні проблеми. Автор заперечує тезу про „першість” папи римського серед християнських ієрархів, доводить не канонічність церковної унії 1596 р., яка, на переконання полеміста, веде до внутрішніх конфліктів та неладу в державі, спричинює не згоду й об'єднання, а міжконфесійні конфлікти в тогочасній Речі Посполитій. Одним із перших в українській полемічній літературі використав образ матері — православної церкви, яка плаче за своїми синами-відступниками. Мова полеміста близька до народно-розмовної.

Літ.: Яременко П. К. Спроба розкриття псевдоніма Клірика Острозького // Наук. зап. Львів.

пед. ін-ту. 1960. Т. 16; Мицько І. Чар архівних свідчень: Матеріали до біографій славетних публіцистів // Жовтень. 1987. № 3; Мицько І. 3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1578—1636). К., 1990; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн. Л., 1992. Кн. 1.

О. Хоменко