Довідник з української літератури

КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім'я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин — 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) — письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч.

В 11 років Григорій став студентом Києво-Могилянської академії й завершив повний курс навчання 1743 р. Учителями Григорія Кониського були Сильвестр Кулябка, Симон Тодорський та ін. За особливі успіхи в навчанні Григорія залишають в Академії. 1744 р. він приймає чернецтво й наступного року читає курс поетики «Правила поетичного мистецтва...», до якого слідом за Гедеоном Сломинським включає розділ про українське віршування. На завершення курсу поетики Георгій Кониський, згідно з правилами Києво-Могилянської академії, пише драму-мораліте, тобто повчальну драму «Воскресеніє мертвых» (1746 — 1747). В основу твору покладено притчу про багатія й злидаря Лазаря. Оригінальність «Воскресенія мертвых» полягає в тому, що драматург дає героям не біблійні чи українські імена, а іноземні: чесний простий трудівник має ім'я Гіпомен, а багатія названо Діоктитом. Цей прийом дав змогу Георгію Кониському з більшою мірою узагальнення, правдивіше відтворити несправедливість, яка панує на землі. Описуючи події, які нібито відбулися в чужих краях, драматург говорить про те, що діється в Україні: йдеться про насильницьке вилучення козацькою старшиною земель у малозаможних козаків. У драмі Георгія Кониського діють алегоричні персонажі, в неї введено канти, які коментують те, що відбувається на сцені. Між діями розігруються інтерлюдії з життя простого народу, зміст яких перегукується зі змістом драми.

У 1747 — 1749 рр. Георгій Кониський читав в Академії курси філософії, на яких позначився вплив новочасних європейських філософських учень гуманістичного спрямування. У 1751 — 1755 рр. був ректором Києво-Могилянської академії. 1755 р. став білоруським єпископом і переїхав до Могильова. Проповідницька діяльність Георгія Кониського в цей період спрямована проти католицького засилля в Білорусі. Був ініціатором відкриття Могильовської духовної семінарії. 1783 р. став членом Синоду.

Перу Георгія Кониського належать також поезії (написи на іконах, переклади псалмів, епітафії, серед яких є й авто — епітафія), промови, проповіді, слова й листи морально-релігійного змісту. Він не обминав і проблем, пов'язаних із життям простого народу, захищав національні й релігійні права українців і білорусів, засуджував суспільні вади.

Літ.: Собрание сочинений Георгия Конисского, архиепископа белорусского. СПб., 1835. Ч. 1 — 2; Рєзанов В. /. Драма українська. 1. Старовинний театр український. К., 1929. Вип. 6; Кашуба М. В. Георгий Конисский. М., 1979; Українська література XVIII ст. К, 1983.

М. Судима